Про це йдеться в розслідуванні BIHUS info “Дисертація Киви: підробки, брехня і найкращі цитати”. 

Виступи і статті

Як відомо, для захисту дисертації її автор повинен мати певну кількість наукових статей, а також брати участь в наукових конференціях. Інформація про такий досвід є в дисертації Іллі Киви (сторінка 7). Однак журналісти вирішили перевірити, чи ця інформація правдиву. І перевірку ці факти не пройшли.

Зокрема, там зазначено, що у 2018 році Кива виступав на науково-практичній конференції в МАУП із доповіддю “Особливості залучення громадян до політичної діяльності з метою здійснення впливу на правоохоронні органи”. Матеріали мали бути опубліковані у збірнику Академії на сторінках 152-154. Водночас сам збірник містить 144 сторінки.

Аналогічна ситуація із конференцією за 2019 рік. Доповідь Киви мала бути розміщена на 414-416 сторінках збірника, але він містить лише 414 сторінок, на останній — вихідні дані.

Оксана Пархоменко, кураторка обох конференцій, підтвердила, що Кива на них не виступав.

“Не пам’ятаю я його, чесно вам скажу. Я вам можу вислати тези, бо я збирала особисто. Я його не пам’ятаю за прізвищем”, — сказала вона.

До того ж Кива заявив 6 статей, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації. Одна з них англійською. Журналісти звернули уваги на грубі помилки в перекладі цієї публікації. Зокрема, ці:

Примітно і те, що всі згадані Кивою в дисертації наукові статті та доповіді було опубліковано у 2019 та 2020 роках. Тобто коли Кива вже був нардепом.

Зміст дисертації

Журналісти зазначили, що у своїй дисертації Кива посилається на відомих вчених. Сам він на запитання щодо тих, кого він цитує, відповів наступне:

“В цій науковій праці як зарубіжні, так і українські. Я думаю, що всю детальну інформацію про мою дисертацію ви зможете в першу чергу отримати на сайті”.

В самій науковій роботі згадуються: С. Братель, Ю. Габермас, С. Елісон, Й. Зонінзайн, М. Іж, Кл. Оффе, О. Пухкал, Л. Сандстрьом, Р. Свон, Дж. Холл, Ф. Шміттер тощо.

Водночас BIHUS info зауважує, що посилання на зарубіжних авторів наводяться не прямо, а через цитати цих наукових праць в роботах українських вчених. Це може свідчити про те, що цитованих іноземних авторів Кива не читав. Ось приклад:

До того ж журналісти звертають увагу, що окремі фрази в його дисертації позбавлені сенсу, а текст містить пунктуаційні помилки. Деякі терміни взагалі, як видається, вигадані.

Коментувати зміст своєї роботи Кива відмовився. Ось що він відповів на запитання про роботи Габермаса:

“Ви вважаєте себе зараз, напевно, найрозумнішим, і хочете… Ви зараз хочете що? Поставити у якесь незручне становище, що цей?”.

Також він порадив задля отримання пояснень прийти до нього на захист, і наголосив, що ставити йому питання може лише його викладач.

Науковий керівник Киви — доктор наук з державного управління, професор Володимир Гурковський відмовився спілкуватися з журналістами.

Підроблені довідки, підписи та опоненти

Офіційними опонентами Киви зазначені:

  • Аліна Помаза-Пономаренко, докторка наук з державного управління, старша дослідниця, начальниця наукового відділу проблем державної безпеки навчально-науково-виробничого центру Національного університету цивільного захисту України ДСНС України;
  • Ірина Жукова, кандидатка наук з державного управління, доцентка, заступниця директора з навчально-виховної роботи Навчально-наукового інституту менеджменту та викладач психології Державного закладу вищої освіти “Університет менеджменту освіти”.

Обидві дали схвальний відгук, але відмовилися розмовляти про цю роботу зі ЗМІ.

До своєї роботи Кива додав 4 довідки про те, що результати його праці вже знайшли практичне застосування. Одна — з Офісу генерального прокурора, однак його очільниця Ірина Венедіктова у відповідь на запит проінформувала, що викладене в довідці — особиста думка того, хто її підписував.

Інша — від Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, але там не дали коментарів.

Третю дав МАУП, а четверту — громадська організація “Всеукраїнська Асамблея докторів наук з державного управління”.

Остання, як з’ясували журналісти, містила ознаки підробки. Так, у документі із матеріалами дисертації від початку ця довідка містилася під підписом О. Руденко, який не схожий на її ж підпис на інших документах. Згодом файл із матеріалами дисертації було завантажено знову, і та сама довідка з’явилася вже під підписом Є. Романенка. В BIHUS info запевняють, що заміна сталася після того, як вони звернулися до цієї ГО з проханням про коментар щодо підробленого підпису.

Крім цього, журналісти виявили, що виконавчою директоркою цієї ГО є Ірина Жукова, яка нібито була опонентом Киви.