#Букви поспілкувалися про ситуацію, яка склалася, з Олексієм Арестовичем.
Скандал довкола зустрічі речника ТКГ Олексія Арестовича з анонімним блогером Нєжинськім Гурком потрохи вщухає. Усіх, хто чекав на яскраві видовища, спіткало розчарування: Олексій Арестович переніс зустріч на невизначений термін, але не відмовився від ідеї цілком.
Зі слів Арестовича, це не був цілком його особистий вибір, і він шкодує, що так вийшло. Зі слів радника Єрмака, йому “дали зрозуміти, що робити цього не варто”.І при його посаді “бити морди громадянам на центральній площі України — перебір навіть для України”.
Зустріч Арестович не збирається повністю скасовувати, але він її відкладає до часу, коли припинить бути посадовою особою.
Складно уявити ситуацію, коли спікер ТКГ, професійний комунікатор, радник керівника Офісу президента викликає на двобій аноніма з інтернету. Ситуація незвична, обурлива та цікава. Чим керувався анонім Нєжинскій Гурок, #Букви вже дізнавалися.
А що спонукало до цього іншу сторону конфлікту, чи не турбується вона за репутаційні наслідки? Про це ми поспілкувалися з самим Арестовичем.
“Мене мало цікавлять “репутаційні втрати”. Мене цікавить справа. Причина проста: нелегко дається психологічний перехід від приватної особи до державної”, — каже він.
Нагадаємо, Арестович приступив до роботи в ТКГ як спікер і радник з інформполітики наприкінці жовтня 2020 року, став радником Єрмака у грудні того ж року.
За словами речника, викликав він Нєжинського Гурка в першу чергу як особа приватна, але “коли дійшло до оцінки наслідків, то заголовки “Спікер ТКГ побив громадянина на Майдані”, точно не на користь державі та країні. Довелося вгамувати особисте на користь загального”.
Олексій Арестович усвідомлював, що зустріч може мати правові наслідки. Саме тому хотів обрати тихе місце на Банковій, щоб “поспілкуватися” без камер та свідків.
І хоч сам речник щиро переконаний, що в цьому “батлі” саме він вийшов би переможцем, правові наслідки для сторони, яка побила б державного посадовця, були б серйозніші:
“Людину б чекала кримінальна відповідальність поза залежністю, чи є я посадовою особою, просто за побиття іншої людини. Але оскільки я радник Офісу, це б могло наразити і його, і тих, хто підтримує, на нерівномірні наслідки, що також є підставою перенести питання, поки я на посаді. Бо несправедливо. До того ж заголовки “на Майдані побили спікера ТКГ” також не на користь країні, ні? А побити мене дуже важко”.
Арестович, однак, переконує, що сам до поліції не звертався б за будь-якого розвитку ситуації:
“Я не боюся правових наслідків для себе і не тому, що я на посаді. А на нього (Нєжинскій Гурок — ред.) та його друзів, я б жалітися до правоохоронних органів точно не став би. Так що і вони могли б їх уникнути. Проблема в тому, що іноді вони, правоохоронні органи, діють самостійно. Це ж майдан, там завжди багато патрулів, камери. А якщо б поліція почала слідство, тиснути на неї я б вже не зміг. Тому я і пропонував йому інше, тихе місце. Але він наполягав на Майдані.”
Подібний формат зустрічі, за словами Арестовича, не є для нього чимось унікальним:
“Це було бажання прийти одному і поговорити з ними всіма. Я багато разів так ходив в житті”.
Сам Нєжинскій Гурок формату зустрічі не уточнював: чи це буде інтелектуальна бесіда, чи фізичний конфлікт. Про “биття” першим заговорив саме Арестович, і ось як він це пояснює:
“Громадянин використав слово “обісцяти”. Він розумів наслідки?”
Звісно, складно уявити, як чоловік може привселюдно “сходити в туалет” на іншого чоловіка. Проте, радник Єрмака бачить цю ситуацію таким чином:
“Запросто: їх багато, кинули б пакет з фекаліями, зеленку, доки я говорив би. Типовий метод”.
Зустріч наразі не відбулася, і це, мабуть, найкращий її результат. Оскільки топчиновники, які викликають інтернет-користувачів на бійку — це вже програш, незалежно від того, хто у процесі постраждав би.
Чи пам’ятатимуть про неї тоді, коли Олексій Арестович більш не представлятиме державу, загадувати неможливо. Однак, маємо, що маємо!