Джерело: Bloomberg

Нижче дамби паводкова вода вже почала спадати і зрештою поверне річку до її колишнього стану, проте можуть з’явитись нові перешкоди – міни та уламки.

Вище за течією, коли басейн Каховського водосховища довжиною 230 кілометрів стане пустим, з’являється абсолютно новий ландшафт, який потенційно може створити можливості для українських сил.

Вашингтонський Інститут вивчення війни вже перемальовує свої карти полів битв, щоб відобразити раптове скорочення водного потоку, який відокремлює українські війська від окупованих земель на східних берегах водосховища.

Дамба була зруйнована саме тоді, коли українські війська почали контрнаступ, який планувався кілька місяців.

Оскільки Україна розгортає західне озброєння вартістю мільярди доларів уздовж фронту, що простягається на тисячі км, Дніпро є вирішальною частиною поля бою, пропонуючи захист військам, які протистоять один одному на більшій частині півдня, і створюючи серйозну матеріально-технічну проблему для українських стратегів, які працюють з’ясувати, як підтримувати свої сили під час їхнього просування.

Кінцевий розмір цього бар’єру залежатиме від того, наскільки серйозно була пошкоджена дамба, а також від мулу, який зібрався на дні водосховища з моменту будівництва дамби в 1956 році.

“Ключове питання тут — висота дамби, яка залишилася під водою після руйнування. Ця висота визначає кількість води, яка залишиться”, — сказав у телефонній розмові Ілля Перевозчиков, керівник відділу гідрології ДСНС.

Дніпро протягом століть займав центральне місце в ідентичності та економіці України. Радянські інженери перетворили річку на каскад із шести величезних водосховищ, кожне з дамбою гідроелектростанції, щоб виробляти електроенергію для промислового центру на своїх берегах. Каховка була останньою перед впаданням річки в Чорне море, утворюючи величезну природну перешкоду між протиборчими арміями.

До неділі рівень води у водосховищі впав приблизно вдвічі, випустивши 73% об’єму, повідомив директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота в інтерв’ю Радіо Свобода на Youtube.

За його словами, нещодавно відкриті наноси мулу не дозволяють співробітникам агентства перемістити станції моніторингу, які зараз застрягли, достатньо близько, щоб безпосередньо виміряти знижені рівні.
14 червня Сирота сказав, що очікується, що рівень води у водосховищах продовжить падати, а паводкові води відступатимуть ще протягом тижня.

За словами Перевозчикова, поверхня під водою складається з мулу, і важко сказати, як швидко він потім висохне. Передбачити, що це, своєю чергою, означатиме для протиборчих військ, якщо взагалі щось означатиме, ще важче, враховуючи, що місцевість та її стан будуть абсолютно новими.

Росія місяцями окупувала пошкоджену територію дамби, але заперечує відповідальність за її підрив. Україна та її союзники це відкидають.

Оскільки повінь наразі усунула будь-яку загрозу з боку Дніпра, російське командування передислокувало війська з позицій уздовж річки, щоб зміцнити оборону далі на схід, повідомила 11 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

Президент РФ Володимир Путін сказав, що руйнування дамби зірвало ймовірний український план наступу через річку, а також нарікав на низькі запаси сучасної зброї в Росії та втрату 54 танків під час тижневого контрнаступу України. За його словами, Україна втратила в бою 160 танків, що значно перевищує незалежні підтвердження.

Якби водосховище повністю спустошилося, Дніпро, зведений до свого стану до дамби між Новою Каховкою та Запоріжжям, становив би набагато меншу перешкоду для сил, які прагнуть його перетнути, із середньою глибиною близько 3 метрів замість 16,5. Діапазон, який необхідно було б перетнути будь-яким українським силам на північ від дамби, також різко скоротився б з максимальних 23 кілометрів приблизно до одного.

Згідно з картами, складеними в 1954 році, незадовго до будівництва Каховської дамби, Дніпро також часто розділявся на менші русла, коли він звивався.

Початкове русло річки під водосховищем мало широкі болота, але також містило мости через вужчі місця, зокрема в Нікополі, місті, розташованому на протилежному березі Дніпра від найбільшої в Європі атомної електростанції – ЗАЕС. Об’єкт залишається під контролем Росії.

Дніпро прорізає хребет України з півночі на південь і починається на болотистому південному кінці Валдайських пагорбів Росії, де Путін має один зі своїх президентських притулків.

Дамби на річці двічі підривали під час Другої світової війни в межах оборонних операцій, хоча обидві ці тактики зрештою провалилися.

У 1941 році радянський диктатор Йосип Сталін підірвав першу дамбу річки, яку він побудував лише дев’ять років тому поблизу Запоріжжя, щоб уповільнити наближення німецьких військ. Повінь забрала життя приблизно від 20 000 до 100 000 людей, зокрема потонули радянські війська, яких не попередили вчасно про підрив.

Німці відбудували дамбу під час окупації, перш ніж підірвати її знову в 1943 році, коли вони використовували Дніпро для зміцнення лінії оборони проти масштабного радянського контрнаступу.

Хоча військова роль, яку цього разу зіграє руйнування Каховської дамби, залишається незрозумілою, її економічні наслідки легше передбачити. Водосховище живить кілька заводів, атомну електростанцію в Енергодарі та найбільшу в Європі сільськогосподарську іригаційну систему, а також канал, що постачає воду до Криму, півострова, який Путін анексував у 2014 році.

За даними Міністерства сільського господарства України, лише втрата зрошувальної мережі позбавить води 584 000 гектарів ріллі, площа, яка у 2021 році дала 4 мільйони тонн зерна та олійних культур на суму 1,5 мільярда доларів.

За словами Олени Білан, головної економістки компанії, попри удар по сільському господарству та виробництву сталі, Dragon Capital, найбільший в Україні інвестиційний менеджер, не вважає, що безпосередні економічні наслідки повеней будуть настільки значними, щоб змінити прогнози зростання.

Це пояснюється тим, що зараз економіка працює краще, ніж очікувалося, сказала Білан, хоча в довгостроковій перспективі руйнування дамби означатиме “додаткові витрати на реконструкцію та відновлення після пошкоджень”.

  • Професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко розповів, що у західному світі набула поширення практика відновлення “природності річок”, що передбачає навмисне руйнування дамб. У зв’язку з цим нині побутують протилежні погляди щодо необхідності відновлення Каховської ГЕС, зруйнованої росіянами 6 червня.