День Мертвих, сакральний націоналістичний ритуал.

Традиційно цей ритуал вважається найсакральнішим заходом полку АЗОВ. Доступ до нього обмежений. На ньому мають право перебувати тільки азовці, родичі померлих чи гості, що мають особливе запрошення. Це не публічний захід, а закрита містерія військового характеру.

Вперше її провели в жовтні 2015 року під Маріуполем. Тієї осені поле перед базою полку АЗОВ перестало бути звичайним пустирем. Тут насипали величезний курган – так, як це робили предки сучасних українців. На його вершині встановили монумент, три велетенські деревʼяні мечі.

Мечі символізують військову доблесть. Для тих воїнів, що вже відійшли в інший світ – як кажуть ідеологи руху АЗОВ, “встромили мечі в землю” – ця споруда стала меморіальним центром культу героїв.

Щорічно в цьому місці відбувається таїнство — азовський День Мертвих.

Бійці полку АЗОВ під час містерії, Поле Мечів

Після заходу сонця на Полі Мечів шикуються азовці. Деякі з них тримають Щити Героїв, на кожному з яких написано імʼя загиблого чи померлого бійця. Запалюються чаші з вогнем. Прожектори з-за кургану дають залп світла у небо. Запалені смолоскипи висвітлюють імена на щитах. 

Після звернення командира полк хором читає Молитву Українського Nаціоналіста. Після чого хорунжий (той, хто відповідає за поширення ідеології) поіменно називає позивні мертвих бійців. У відповідь стрій відповідає “В строю!”, додаючи клятву “Памʼятаємо. Помстимося!”. В нічне небо випускають салютний залп. 

В ці миті полк має єдиний стрій по обидва боки життя, а мертві азовці символічно стають до строю живих.

Бійці полку АЗОВ тримають Щити Героїв.

Люди ззовні дивуються – чому День Мертвих, а не День Загиблих? Відповідь проста в своїй жорстокості. Не кожен воїн має честь віддати життя в бою. Війна є важким випробуванням, і деколи серце бійців не витримує. Навіть поза межами окопів.

Разом з тим, смерть не здатна розділити азовське братерство. Кожен, хто воював під монограмою “Ідея Nації” в лавах підрозділу АЗОВ, отримує своє місце в пантеоні Героїв.

День Мертвих відзначається щорічно. З початком повномасштабної війни базу полку АЗОВ під Маріуполем атакували російські бомбардувальники. Окупанти знищили та понівечили більшість Щитів Героїв, спаплюжили Поле Мечів. Вороги воюють із матеріальними символами, проте ідеї їм перемогти не вдається.

Монумент на “Полі Мечів” також зображено на шевронах підрозділу ССО АЗОВ-Київ – в памʼять про загиблих побратимів.

В грудні 2022 року День Мертвих вже був не тільки містерією полку АЗОВ. Вся азовська родина – спецпідрозділ KRAKEN, ССО АЗОВ-Харків, 3-тя окрема штурмова бригада, 98 батальйон АЗОВ-Дніпро, ССО Любарт, звільнені бійці маріупольського гарнізону та інші азовські підрозділи – в день зимового сонцестояння зібралася разом.

Деревʼяний дракар давніх європейців, що було спалено на пагорбі під час цієї містерії, став символом памʼяті. Пращури вірили, що саме на подібних кораблях воїні вирушали у потойбіччя, у Вальгаллу чи Вирій. Рай для воїнів.

Дракар, що було спалено на азовський День Мертвих в 2022 році.

Повномасштабна війна забрала сотні та сотні азовців, проте породила новий сплеск націоналістичного руху. Тисячі нових бійців в ту ніч клялись помститись за мертвих, воювати до самої перемоги.

Російська пропаганда назвала це дійство “язичницьким ритуалом”, хоча це неправильно. Азовський День Мертвих не має аналогів серед інших культур, проте своїм характером він відповідає європейським містеріям минулого, включно з козацькими та словʼянськими меморіальними заходами.

День Мертвих. Містерію дозволено відвідувати тільки своїм.

Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. І ніщо так не скріплює серце та дух солдата на війні, як знання цього. Та усвідомлення, що внесок кожного загиблого військового ніколи не буде забутий – допоки існує хоча б один із тих, хто памʼятає роль мертвих у побудові світу живих.

За матеріалами книги “Що таке АЗОВ з України?” (https://rainshouse.com/azov-book).

Довідка: Місте́рія — західноєвропейський середньовічний релігійний ритуал-драма, що виник на основі літургійного дійства.