Відповідну заяву міністр зробив в інтерв’ю виданню “Українська правда”. 

Відповідаючи на запитання щодо того, які помилки у політиці підтримки державної мови робив п’ятий президент Петро Порошенко, Ткаченко заявив:

“Я бачу деяку непослідовність в цьому питанні, тому що коли закон про мову обговорювався і приймався, там було багато розмов, як це можна було зробити. Але через тиск виборчої кампанії багато речей приймалося під її впливом. І багато речей, які представляли іншу точку зору, не враховувалися”.

На уточнювальне запитання журналістки міністр зазначив, що йдеться, наприклад, про “штрафи за невикористання української мови в побуті”.

Журналістка зазначила, що таких штрафів не було, а міністр заперечив: “Вони залишилися”.

Примітно, що тезу про заборону розмовляти мовами крім української Ткаченко під час інтерв’ю повторив двічі.

“Я вважаю, що всі посадовці мають розмовляти українською мовою, але в побуті ми не можемо забороняти людям, якою мовою вони хочуть розмовляти“, — заявив він.

Зауважимо, що в грудні Ткаченко, який тоді був нардепом і обіймав посаду голови комітету з питань гуманітарної та інформполітики, не підтримав свого колегу по фракції Максима Бужанского. Останній нібито вніс до Парламенту законопроєкт про визнання таким, що втратив чинність,  законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який регулює мовне питання.

Тоді Ткаченко наголосив, що комітет, який він очолює, перегляне висновки експертів з приводу чинного закону, аби розв’язати проблемі питання.

Кого і в яких випадках насправді можуть штрафувати за невикористання української мови?

Як відомо, у квітні 2019 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 15 травня Президент України Петро Порошенко підписав закон й 16 травня він був офіційно оприлюднений у  парламентському виданні “Голос України”.

Читайте також:

Набрав чинності «мовний закон»: що зміниться для українців

Законом передбачено закріплення за українською мовою статусу єдиної державної. Закон не поширюється на мову проведення релігійних обрядів і побутове спілкування.

Згідно з законом українська мова є обов’язковою для: Президента, Прем’єр-міністра, глави Парламенту, членів Уряду, міністрів, народних депутатів, депутатів місцевих рівнів, суддів, адвокатів, викладачів вишів і шкіл, медпрацівники тощо.

Крім того, українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Водночас у початковій школі та дитячих садках допускається паралельне навчання на мовах нацменшин (для цього необхідно створити окремі класи або групи). Навчання в університетах має вестися виключно українською. При цьому допускається виклад одного або декількох предметів на одному з офіційних мов Європейського союзу.

Штрафи за порушення закону дійсно передбачені. Їх   виписуватимуть спеціально створені інституції із захисту мовних прав.

Зокрема, чиновникам, які не використовують українську мову, загрожує штраф 3400 — 6800 гривень.

У гуманітарній сфері (освіта, наука, культура, спорт) за недотримання норм закону штрафуватимуть на 3400 — 5100 гривень.

Друкованим ЗМІ, якщо вони не випустять тираж державною мовою, загрожує штраф 6800-8500 гривень. Однак спочатку їм дадуть 30 діб на усунення порушень. Якщо ж порушення повториться протягом року, то штраф становитиме вже 5100 — 6800 гривень. Чергове адміністративне порушення протягом року — штраф 8500-11900 гривень.

Умисне спотворення мови в офіційних документах з порушенням вимог правопису, а також створення перешкод і обмежень у застосуванні української мови також тягнуть за собою відповідальність.

Норми, що стосуються штрафів, наберуть чинності з 16 липня 2022 року відповідно до рішення парламенту. 

  • Нагадаємо, в грудні Венеціанська комісія опублікувала свою думку щодо закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Комісія рекомендує Україні переглянути мовний закон, оскільки “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”, а в документі, на думку експертів, цього зробити не вдалося.
  • В липні було розпочати розгляд подання 51 народного депутата щодо конституційності закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в Конституційному суді.
  • В травні  голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що закон про мову необхідно змінювати, проте єдиної позиції у фракції “Слуги народу” щодо цього – немає.
  • 1 червня біля стін Верховної Ради активісти зібралися на мітинг через такі заяви спікера ВР.