Про це повідомляє DW.
Тож світовий ринок проігнорував заяву президента РФ Володимира Путіна на Східному економічному форумі 7 вересня, що РФ “взагалі нічого не постачатиме — ні газ, ні нафту, ні вугілля, ні мазут”, якщо Захід введе граничні ціни на них.
Одним із факторів, що ведуть до зниження ціни на нафту, є долар, що зміцнився: через менш вигідний обмінний курс у країнах, що лежать поза доларовою зоною, попит скорочується. Інша важлива обставина — похмурі кон’юнктурні прогнози у поєднанні з відсотковими ставками, що зросли. На загальну ситуацію впливає і жорстка політика Китаю у сфері боротьби з Covid, результатом якої є зниження темпів зростання економіки КНР і, отже, скорочення попиту сировину.
Реагуючи на ціни, що падають, члени Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та її держави-партнери (ОПЕК+) вирішили лише незначно — на 100 тисяч барелів на добу скоротити обсяги видобутку. Експерти витлумачили цей крок як знак готовності вдатися до більш рішучих заходів, якщо ціни продовжать знижуватися.
- Іран прагне заповнити порожнечу, залишену РФ на європейському нафтовому ринку, якщо близькосхідна країна зможе укласти угоду зі світовими державами щодо своєї ядерної програми.
- Країни G7 хочуть запровадити повну заборону на транспортування нафти з РФ, якщо вона купуватиметься вище за погоджену ціну, аби завадити країні отримувати вигоду з високих цін на енергоносії через повномасштабну війну, котру вона розв’язала проти України.
- Раніше повідомлялося, що ОАЕ відновили постачання нафти в Європу вперше за два роки.