Нещодавній інцидент з пошкодженням оптоволоконних кабелів у Червоному морі став прикладом того, про що військові високопосадовці країн НАТО попереджали роками. Щоправда, в контексті РФ.

У 2017 році тодішній начальник штабу оборони Великої Британії сер Стюарт Піч заявляв, що Росія може завдати удару по інтернет-кабелях, що спричинить “катастрофічні наслідки”. Тоді представники оборонного відомства Британії відзначали, що російські підводні човни дедалі частіше присутні в Північній Атлантиці, зокрема в GIUK Gap, смузі океану між Гренландією, Ісландією та Сполученим Королівством.

Вони запевняли, що для РФ це потенційно хороший варіант завдати асиметричного інформаційного удару по країнах-членах НАТО. Крім того, у тому ж 2017 році депутат від Консервативної партії, а тепер чинний прем’єр Британії Ріші Сунак підготував звіт про потенційні загрози кабельних систем.

“Підводні кабелі є незамінною інфраструктурою нашого часу, важливою для нашого сучасного життя та цифрової економіки, але вони недостатньо захищені та дуже вразливі до нападів на морі та на суші, як з боку ворожих держав, так і з боку терористів”, – йшлося у звіті Сунака.

Подібні заяви про різку активізацію російських підводних човнів навколо інтернет-кабелів у Північній Атлантиці лунали й від представників ВМС США. Це призвело до того, що НАТО збільшило кількість місій військових літаків, які стежили за підводними човнами РФ.

Після 24 лютого 2022 року Москва перейшла до нового рівня погроз, спекулюючи на темі використання атомної зброї. Періодично використовуючи це як аргумент для стримування нарощування підтримки України, РФ схоже, може повернутись і до диверсій довкола глобальної інфраструктури передачі інформації.

Уже в лютому цього року голова комітету з розвідки Палати представників Конгресу, республіканець Майк Тернер повідомив про плани РФ розмістити ядерну зброю в космосі. За даними американських ЗМІ саме супутники мають стати мішенню росіян.

Ці повідомлення знову активізували роздуми про те, що реальна загроза втрати глобального звʼязку знаходиться не в космосі, а на дні океану.

На відміну від військових, експертне середовище є менш песимістичним у своїх оцінках щодо зникнення глобального інтернету внаслідок диверсій на морському дні. За словами професорки Нью-Йоркського університету Ніколь Старосельскі, занепокоєння щодо того, що хтось саботує один або кілька кабелів, є надмірною.

Причина спокійної реакції фахівців є те, що пошкодження підводних оптоволоконних кабелів відбуваються регулярно, і здебільшого такі аварії спричинені підводними землетрусами, зсувами каменів, або якорями кораблів.

Зрештою для руйнування глобальної мережі, які матимуть невідворотні та навіть катастрофічні наслідки потрібно дуже добре спланувати атаку, вивчивши наперед як працюють ці системи.

Іншими словами, пошкодивши кілька кабелів в Атлантичному океані досягти повного зникнення інтернету у світі не вдасться, оскільки багато регіонів, як-от Європа, США та Східна Азія, мають багато кабелів, які проходять по одному шляху.

Навіть за умови, що Росії вдасться перерізати всі кабелі, що з’єднується із Сполученими Штатами з обох берегів, глобальний інтернет все одно не зникне. Просто деякий час американці не могли б спілкуватись з друзями чи родичами в інших куточках планети, а користувачі Facebook чи Instagram не могли б робити публікацій на власних сторінках.