Таку думку Антон Дробович висловив у інтерв’ю для “Інтерфакс-Україна”.

“Я бачу три сценарії розвитку подій довкола цього об’єкта. Перший сценарій – повний демонтаж. Другий варіант – залишити все як є, і тоді буде демонтаж примусовий, бо рано чи пізно це зроблять самі громадяни, як зробили з Леніним. Третій варіант – залишити арку і зробити, як в 2017 році, з неї веселку як символ ЛГБТ або просто символ веселки над водою”, – сказав голова Інституту нацпам’яті

На його думку, варіант із веселкою єдиний, який справді переозначує цей об’єкт, ба більше, навколо нього з’являється новий контекст і дискусія.

“Бо тріщина, яка наразі є у виконанні Володимира Кузнєцова і групи, є хорошим і сильним висловлюванням, але вона не стала віральною. Вона не змінила публічний простір так, щоб це зчитувалося, ніхто в приватній розмові не називає її “Аркою тріщини народів”. А веселка працює!” – сказав очільник УІНП.

Водночас Дробович наголосив, що це не єдиний варіант. Він говорить, що можна зробити водяну гірку, яка “переозначить функціонально, можливо, щось інше”.

Щодо доцільності демонтажу арки, голова УІНП заявив, що він “не вважає, що її обов’язково демонтувати, якщо місто і громада її по-справжньому переозначать”.

У КМДА заявили, що колишню Арку дружби народів у Києві не демонтуватимуть, натомість простір біля неї отримає нову концепцію.

  • У КМДА не згодні з рішенням Мінкульту щодо колишньої Арки дружби народів, бо демонтаж може бути небезпечним
  • Мінкульт позбавив колишню «Арку дружби народів» статусу пам’ятки: тепер її можуть демонтувати
  • Арку “Дружби народів” можуть демонтувати