Про це повідомляють росЗМІ.

ОДКБ, членами якої, окрім РФ та Вірменії, є Білорусь, Казахстан, Киргизія та Таджикистан, двічі засідала після звернення Єревана.

“Ми просили про допомогу, зокрема військову, для відновлення територіальної цілісності Вірменії та забезпечення виведення азербайджанських збройних сил з території Вірменії”, — заявив у середу, виступаючи в парламенті, прем’єр Нікол Пашинян.

За його словами, звернення оформили за статтею 4 статуту ОДКБ, за якою агресія проти однієї країни розглядається як напад на всіх членів блоку. У цьому випадку організація має “негайно надати необхідну допомогу, зокрема військову”, йдеться у її  статуті.

Натомість ОДКБ обмежилася заявою, в якій висловила “занепокоєння” загостренням ситуації та принесла “співчуття” Вірменії, яка, за словами Пашиняна, втратила 105 осіб убитими. У зону конфлікту було вирішено направити делегацію ОДКБ на чолі із генеральним секретарем Станіславом Засем. Але поспішати вона не планує, передова група на чолі з начальником об’єднаного штабу вилетить до Вірменії у четвер, а голова місії наступного тижня.

Збираючи національну Раду безпеки увечері у вівторок, Пашинян дзвонив президенту РФ Володимиру Путіну і скаржився на “неприйнятні дії” Баку. Кремль не став публікувати реліз за підсумками переговорів, водночас речник російського президента Дмитро Пєсков через день лише констатував “напружену” ситуацію на кордоні.

Напередодні російське МЗС заявило про досягнення домовленостей щодо припинення вогню, які, втім, не протрималися й доби. Вдень у середу ситуація на кордоні знову “загострилася”, тривають інтенсивні ракетно-артилерійські обстріли, використовуються безпілотники. За даними міноборони Вірменії, під обстріл потрапив автомобіль фсб РФ, який виконував “гуманітарну місію”.

Бездіяльність Москви провокує обурення у Вірменії, яке погано приховується.

“У нас є військова домовленість з РФ — вона наш головний військовий партнер, і є певні положення, які ми попросили виконати”, – заявив заступник глави мзс Паруйр Ованісян в інтерв’ю Reuters 14 вересня.

За словами Ованісяна, Єреван згоден розглянути будь-який варіант допомоги, оскільки територіальна цілісність Вірменії перебуває під загрозою та існує “явний ризик” того, що конфлікт переросте у повномасштабну війну.

Проте Кремль, який втратив в Україні десятки тисяч солдатів, третину танків та запаси високоточних ракет, відповідає мовчанням. Усвідомлення того, що РФ слабка, особливо на тлі подій в Україні, додало Азербайджану рішучості, вважає директор Центру регіональних досліджень у Єревані Річард Гаспарян.

Як зауважив колишній депутат вірменського парламенту Арман Абовян, РФ не діяла під час війни дворічної давності, за підсумками якої Вірменія втратила значну частину Нагірного Карабаху і тепер Москві потрібно “зайняти ясну позицію”. 

Звернення до ОДКБ

Вірменія звернулася до ОДКБ на підставі четвертої статті Договору про колективну безпеку. Згідно з нею, агресія проти однієї з держав-членів вважається агресією проти інших держав-членів.

“Ми звернулися до ОДКБ по допомогу, в тому числі військову, для відновлення територіальної цілісності Вірменії та забезпечення виведення азербайджанських збройних сил з території Вірменії”, — заявив Пашинян.

За його словами, під час засідання ОДБК вчора відбулося “щире та відкрите обговорення” ситуації на вірменсько-азербайджанському кордоні.

У випадку, якщо країна зазнала зовнішньої агресії, то четверта стаття дозволяє їй звернутися до ОДКБ з проханням про допомогу. Це стосується і військової допомоги. До ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.

Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.
Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.

Конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття. #Букви розповідали історію конфлікту.

27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.

Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.

Своєю чергою влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.

Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.

Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб старше 18 років.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.

29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.

На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.

Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.

У суботу, 3 жовтня 2020 року, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.

Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських миротворців.

25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що за день до цього Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.

У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.

Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.

Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.

У липні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що РФ не виконала своїх обіцянок щодо Нагірного Карабаху. Зокрема, нагадав Алієв, у міноборони РФ обіцяли вивести з території Нагірного Карабаху війська Вірменії, однак цього досі не сталось.