Інформацію зібрали #Букви.

Російські військові використовують Х-22 для атак України майже з початку широкомасштабного вторгнення. Наприклад, саме нею росіяни вщент знищили ТРЦ “Амстор” у Кременчуці (Полтавська область). У Росії тоді теж відмахувалися від відповідальності, заявивши, що вони атакували не ТРЦ, а “ангари з озброєнням і боєприпасами, що надійшли від США і європейських країн, в районі Кременчуцького заводу дорожніх машин”.

Радник Офісу президента Олексій Арестович у день трагедії у Дніпрі сказав про нібито збиття українською ППО ракети. Після цього інформацію стали поширювати російські пропагандисти та посилатися на цю фразу як на офіційне джерело. Детальніше про хронологію заяв Арестовича щодо трагедії – за посиланням.

Чому ЗСУ не могли збити Х-22

У Повітряних силах ЗСУ пояснили, що на озброєнні нашої армії немає систем, здатних перехоплювати такі ракети, як Х-22. Командування додало, що будь-які попередні дані про збиття такого типу ракет є помилковими.

На Facebook-сторінці командування зауважили, що 14 січня радіолокаційні засоби зафіксували місце пуску п’яти ракет Х-22, їхню висоту та швидкість польоту.

“У Збройних Силах України немає вогневих засобів, здатних збивати даний тип ракет. З початку воєнної агресії Росії по території України було випущено понад 210 ракет цього типу. Жодна – не збита засобами протиповітряної оборони”, – йдеться у повідомленні.

ППО Україні здатні перехоплювати іранські дрони Shaded-136,  ракети Х-55, Х-101 та “Калібри”. Цілі поєднує те, що вони є відносно повільними, не балістичними та низькими у польоті. Їх можуть збити протиракетними засобами і для перехоплення вистачає часу. Наприклад, “Калібри” запускають здалеку, а їхній пуск легко відстежується. Іранські дрони відстежити важче, бо їх запускають ближче до лінії фронту, але вони летять повільно, тому їх швидко засікають.

На відміну від вищезазначених боєприпасів — Х-22 летить на дуже великій висоті – від 22 до 25 км. Маса бойової частини ракети близько 950 кг, а максимальна дальність – до 600 км. Водночас вона призначена для повітряного базування, тому її можуть запускати, підлітаючи досить близько до зони дії ППО.

Воєнний експерт Олександр Коваленко зазначав, що навіть за часів СРСР визнавали, що похибка точності цього типу ракет складає 300-500 метрів, а нині – може й кілометри.

“Тобто ракети з просто жахливою точністю, але при цьому колосальною бойовою частиною, майже тонни вибухової речовини спрямовують тупо у бік українських міст і… куди потрапить, там і буде!” – написав він у Facebook.

У перспективі протистояти Х-22 можуть лише такі зенітні ракетні комплекси як Patriot PAC-3 чи SAMP-T. Вони здатні перехоплювати згадані повітряні цілі, але поки що їх немає на озброєнні. Ракета PAС-3 – більш маневрена і точна, вражає цілі на висоті максимум 20 кілометрів, але прикриває радіус близько 40 кілометрів. ЗРК Patriot з ракетою PAС-2 може збивати цілі до 25 кілометрів, а радіус дії – 160 км.

Для наявних Iris-T SLM Х-22 залишається дуже важкою ціллю через швидкість та висоту. Система діє на висотах до 20 км та віддаленні до 40 км. У залежності від ракети, NASAMS може перехоплювати цілі на відстані до 180 км, але “стеля” також обмежена 20 кілометрами.

Союзні країни мають інші системи з більшою дальністю й стелею враження цілі, але стосовно їхнього постачання не йшлося.

Росіяни використовують Х-22 для атак по Україні, оскільки їхні запаси можуть становити сотні. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната на брифінгу, раніше Україна теж мала їх на озброєнні, але частину передали РФ у вигляді оплати боргів за газ, а іншу – утилізували.