У своєму інтерв’ю, яке вийшло на YouTube-каналі російського журналіста Михайла Зигаря, вона поділилася подробицями про цей процес.

Нуланд зазначила, що лише учасники переговорів мали повну картину того, що відбувалося за зачиненими дверима, де вирішувалися ключові питання потенційної угоди між Україною та Росією. Варто пам’ятати, що на той момент, у березні-квітні 2022 року, Росія намагалася завершити захоплення України за лічені дні, що суттєво впливало на переговорну позицію Києва.

Україна, прагнучи закінчити війну, скористалася турецькою пропозицією стати посередником у перемовинах. Обидві сторони зібралися в Стамбулі, проте до кінця не було зрозуміло, чи дійсно російська делегація мала мандат на підписання угоди. Сумніви щодо того, чи Володимир Путін погодиться з умовами, які могли б бути досягнуті, також залишалися.

Наприкінці переговорів Київ звернувся за порадою до Західних союзників, оскільки не було ясності щодо деяких російських вимог. Зокрема, США і Великобританія вважали, що ключова умова Кремля — обмеження України у володінні певними видами озброєнь — могла серйозно ослабити країну, тоді як на Росію таких обмежень не накладалося.

“При цьому, аналогічних обмежень для РФ не було. Від Росії не вимагалося відступити. Від неї не вимагалося мати буферну зону на кордоні з Україною. Їй не забороняли тримати на кордоні будь-яке озброєння. Тому в українській делегації і поза нею стали ставити запитання про те, чи хороша ця угода. І саме в цей момент вона розпалася”, — підсумувала Нуланд.