Про це повідомила газета The Washington Post.

За словами доцента Оттавського університету Метьє Буагонтьє, який керував дослідженням, вчені проаналізували дані майже 350 000 осіб. Вони виявили, що фізичні вправи дійсно можуть покращити когнітивні функції.

Протягом десятиліття проводили дослідження на активних і пасивних мишах. Виявилося, що у перших тканини мозку були переповнені підвищеними рівнями речовини, відомої як мозковий нейротрофічний фактор (BDNF). Ця речовина стимулює створення та дозрівання нових клітин мозку та синапсів, які наповнюють мозок.

Згодом аналогічні дослідження на людях засвідчили, що фізичні вправи також підвищують рівень BDNF у нашому кровотоці. Чимало епідеміологічних досліджень пов’язують фізичні вправи із покращенням пам’яті, навичок мислення та меншим ризиком нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера.

Минулого тижня в Scientific Reports було опубліковано дослідження Буагонтьє та його колег. Воно включало новий і складний тип статистичного аналізу, щоб вийти за межі традиційних спостережень.

Вчені звернулися до ДНК і менделівської рандомізації. Іншими словами, кожна людина народжується з певними фрагментами ДНК або без них, деякі з котрих сприяють фізичній активності. Ще до народження дехто з нас схильні або не схильні до руху, тоді як інші генні фрагменти відіграють подібну роль у мисленні.

Дослідники заявили, що можуть визначити, якою мірою вправи сприяють розвитку навичок мислення. Для цього вони провели перехресну перевірку когнітивних показників людей, які мають або позбавлені фрагментів сприяння фізичним вправам, із показниками людей із варіантами генів, пов’язаних із мисленням.

У результаті вчені визначили, що люди із генетичною схильністю до фізичних вправ зазвичай займалися спортом і отримували кращі результати в тестах на мислення, якщо їх фізичні навантаження були принаймні помірними, порівнянними з бігом. Проте отримати користь від вправ можна навіть без фрагментів відповідних генів.

Навіть шість хвилин інтенсивних вправ можуть підвищити рівень речовини BDNF. Дослідники вимірювали рівень лактату, який виділяють м’язи під час фізичних вправ. Молочна кислота переміщалася до мозку та засмоктувалася ним як паливо.

“Ці результати свідчать про те, що вправи корисні для вашого мозку, і що довші або особливо інтенсивні вправи можуть максимізувати переваги”, − сказав Тревіс Гіббонс, докторант Університету Британської Колумбії в Оканагані, який теж керував дослідженням.

Дослідники тепер мають інші питання щодо дослідження: як довго BDNF залишається підвищеним після фізичних вправ, ідеальні типи та обсяги вправ для підвищення BDNF, чи однакові ефекти у літніх або менш здорових чоловіків і жінок, а також чому голодування збільшує BDNF у цьому експерименті. Для цього проводять подальші дослідження.