Так, у четвер, 22 червня, Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя поновив на посаді Володимира Шинкаренка – директора Обласної інфекційної лікарні, в якій 3 лютого 2021-го року під час пожежі загинула лікарка-анестезіологиня і три пацієнти. Суд визнав протиправним і скасував рішення Запорізької обласної ради №68 “Про звільнення Шинкаренка Володимира, директора КНП “Обласна інфекційна лікарня” ЗОР та припинення з ним контракту до закінчення строку його дії. Попередньо його підозрюють за статтями 270 та 272 Кримінального Кодексу України, а саме: порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки та порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. 

Детальніше щодо бойкотування підозрюваним судів у кримінальній справі, неналежне відшкодування моральної шкоди, а також про зону відповідальності осіб, які відповідають за перебіг справи – в матеріалі для #Букв поділилась подруга загиблої Ольги Гліви – Катерина Ейхман.

– Катерино, чи можемо ми вкотре окреслити зону відповідальності за трагедію, внаслідок якої загинула Ольга і троє пацієнтів? За понад два роки від її моменту, до яких висновків неодноразово доходили? Якими були початкові свідчення і вироки?

– Вироків ще не було, судові процеси почалися тільки цієї весни. Одразу після пожежі взагалі підозрюваним був лише завгосп Ігор Носов, який, по-хорошому, взагалі не має відношення до кисню, внаслідок витоку якого і відбулось займання. Лише в липні 2021 року облрада відсторонила головного лікаря Шинкаренка від посади, тоді на сесію приїздили батьки Ольги. А ось підозру йому вручили аж 10 листопада. У січні 2022 року завершилось досудове слідство і матеріали скерували до суду. Через повномасштабне вторгнення процес поставили на паузу, але цьогоріч нарешті почались судові процеси. Носов на суди з’являється, але свою провину заперечує. Шинкаренко ж на суди у кримінальній справі не з’являвся, нібито його мобілізовано. Але водночас на цивільні суди, якраз щодо поновлення його на посаді, приходив.

– Той факт, що після попередньої підозри Ігоря Носова все-таки дійшли до звинувачення саме Володимира Шинкаренка, чи пов’язаний він із конкретними доказами, чи скоріше з показами свідків?

– Спочатку він не був підозрюваним взагалі, потім слідство самостійно до цього дійшло. Підозру йому ще довго не могли вручити, бо Шинкаренко ховався, а вже потім показово його адвокат опублікував фото біля прокуратури, ніби той ніде не ховається і прийшов за підозрою. Ми тоді ще зареєстрували петицію, щоб усі понесли максимальну відповідальність – зокрема на ОДА, МВС, Офіс президента тощо. У цій справі я є свідком про матеріальну шкоду, а колеги Олі, які працювали з нею в ту зміну, а деякі навіть постраждали – взагалі відмовились надавати свідчення і висувати будь-які претензії. До речі, відповідь на петицію мені тоді надійшла тільки від облради. Головна думка – вони не можуть жодним чином впливати на слідство, тож лише вірять у справедливий перебіг подій.

– Повертаючись до відповідальності Володимира Шинкаренка, про порушення яких встановлених законодавством вимог пожежної безпеки та порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою ми можемо говорити? 

– На жаль, матеріалів слідства я не бачила. Власне, розслідування у 2021 році робило “Суспільне”, тоді вони знайшли, що неправильно було підведено кисень, що й давало можливість його витоку. Плюс в боксах, які були розраховані на двох пацієнтів, їх було по три, а сама апаратура підключалась через звичайні переноски, відповідно, електромережа не витримувала. Про перевантажені бокси також неодноразово казала сама Оля.

– Відомо, що суд також стягнув на користь Володимира Шинкаренка зарплату в розмірі 267 665 гривень та судові витрати у 10 000 гривень. Натомість, у своєму дописі Ви зазначили, що родичі загиблих не отримали жодної компенсації. Чи можемо детальніше на цьому акцентувати? Тобто, якою була безпосередньо комунікація із родичами щодо надання базової допомоги?

– Наскільки мені відомо, лікарня не виплатила ні Оліним батькам, ні родичам інших загиблих жодної компенсації. Батьки подавали позов щодо відшкодування моральної шкоди, він розглядається разом із кримінальним провадженням. На першому судовому засіданні я та інші друзі сім’ї були присутні у ролі свідків. Бо батьки ще й мають через суд доводити, що вони зазнали непоправної моральної шкоди.

– У своїх соціальних мережах Ви зазначили, що після трагедії журналісти були дуже наполегливими щодо отримання інформації та подекуди вдавалися до цинічних вчинків. Опісля – справа затихла. На Вашу думку, чи є такий результат справи зоною відповідальності і тих, хто не висвітлював її перебіг? 

– Я не покладаю прямо всю відповідальність на журналістів, це було б нечесно. Перш за все відповідальність лежить на слідстві і суддях. Але, на жаль, ми живемо в таких реаліях, що якщо подія випадає з поля зору медіа, то домогтися справедливості буде майже неможливо. Я хоч і сама журналістка, але мене страшенно обурює те, який шквал “сенсацій” викликала її загибель, як журналісти потайки пробирались у зал прощань, щоб пофоткати, хоча я просила їх цього не робити, а далі вже втратили інтерес.

– Катерино, чи вірили Ви у справедливий перебіг справи? На Вашу думку, яке покарання у даній історії є найбільш виправданим? А також, чи маєте Ви припущення щодо такого рішення суду?

– Мені дуже хочеться вірити. Загиблих це не поверне, але справедливість має бути, повинні бути прецеденти. Бо інакше це зводить нанівець усю нашу боротьбу з зовнішнім ворогом. Батьки уже не вірять, що винні дійсно понесуть покарання. Я намагатимусь за це боротися, бо тоді вийде, що Оля загинула не просто страшно, а ще й даремно.

Покарання має бути згідно з законом, якщо відкинути всі емоції. От 272 стаття передбачає обмеження волі на термін до п’яти років або позбавлення волі на термін до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років. Тож, вважаю, що буде справедливо, якщо головний лікар понесе відповідальність по максимуму. І аби усі потерпілі отримали компенсації. І мені все одно, чи їх буде платити Шинкаренко особисто, чи лікарня.

Його адвокат мені в Фейсбуці в коментарях писав, що “побачив в цій справі очевидно несправедливість”, але хто ж тоді має нести відповідальність за трагедію в лікарні, якщо не її керівник? Зараз я хочу, щоб його, згідно з законом, звільнили для початку, бо попереднє звільнення було з певними порушеннями, що дало його адвокатам змогу поновити його на посаді через суд.

– Знаю, що Ви є близькою подругою Ольги та продовжуєте відстоювати пам’ять про неї. Якими були Ваші перші думки щодо рішення про поновлення на посаді директора Обласної інфекційної лікарні Володимира Шинкаренка? 

– Я проридала весь ранок, бо почувала себе абсолютно безсилою і страшно розчарованою у всьому. Але розуміючи, що якщо це не треба буде мені і її батькам, то не треба буде нікому. Тому почала робити те, що можу – надавати справі якомога більшого розголосу.

– Станом на сьогодні, чи відомо Вам про подальші дії та ймовірність оскаржувати згадане рішення? Чи підтримуєте Ви зв’язок щодо цього із родичами Ольги? На Вашу думку, які дії сьогодні можуть допомогти у справедливому продовженні справи?

– Оскільки власником лікарні є облрада і вона ж і звільняла його, то рішення може оскаржувати тільки вона. Голова ЗОДА Олена Жук заявила, що облрада подаватиме апеляційну скаргу. І додала, що поновлення його на посаді має вирішуватись у сесійній залі. Будемо спостерігати. Якщо не вийде, я реєструватиму петицію, вийду на протест… Усе, що треба буде – зроблю. В ідеальному світі він би уже ніс покарання. Для справедливого розгляду справи потрібна відсутність корупції. Але ми живемо в тому світі, в якому живемо, де діє так зване “копнякове” право, тому для хоч якоїсь справедливості треба за цим уважно стежити, висвітлювати і боротись з несправедливістю своїми силами.