Про це повідомляє пресслужба ВАКС.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду закінчила розгляд справи щодо формули “Роттердам+”.

Суддя відмовила у задоволенні клопотань “Центру протидії корупції” та заявника у справі. Вони намагалися оскаржити постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, якою провадження було закрито вчетверте.

“Провадження у цій справі неодноразово зупинялося, воно закривалося та відновлювалося шляхом скасування процесуального рішення про закриття. Рішення прокурора САП про закриття кримінального провадження, щодо якого було подано скарги, є черговим таким рішенням. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду”, — йдеться в повідомленні.

Що відомо про “Роттердам+”?

“Роттердам+” – методика визначення вартості вугілля, як палива для теплових електростанцій,  при розрахунку прогнозної гуртової ціни електроенергії в Україні. Методика застосовувалася в Україні з травня 2016-го по червень 2019 року.

Вона припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в державі  запрацював новий ринок електроенергії відповідно до закону “Про ринок електроенергії”,  ухвалений у квітні 2017 року. Цей закон передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку і відповідає вимогам Третього енергетичного пакета ЄС.

У 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), через формулу “Роттердам+”.

Сторона звинувачення стверджувала, що посадовці сприяли отриманню неправомірної вигоди компаніями з групи ДТЕК.

За даними слідства, у 2016 році при розробці порядку формування гуртової й ринкової ціни (“Роттердам+”) чиновники забезпечили включення до нього необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Відтак, були створені умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку (і, як наслідок, для зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців).

Зазначалося, що в наслідку  здорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, зокрема й першої потреби.

Слідство наполягало, що через зазначені дії споживачам електроенергії протягом 2016-2017 рр. було нанесено 18,87 млрд грн збитків, з яких 4,3 млрд грн отримали приватні компанії-ініціатори введення “Роттердам+”.

У серпні цього року в НАБУ повідомляли, що економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 – липень 2019) оцінені у науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

Закриття справи “Роттердам+”

У серпні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про часткове закриття кримінального провадження щодо формули “Роттердам+”. У листопаді Вищий антикорупційний суд поновив слідство.

Вже 21 січня 2021 року САП знову закрила справу “Роттердам+”. Тоді НАБУ подало скаргу на ім’я в.о. голови САП Максима Грищука. За тиждень САП відновила розслідування у справі щодо “Роттердам+”.

За 2,5 місяці, ситуація повторилася: прокурор Віталій Пономаренко закрив справу. 17 квітня в.о. керівника САП вдруге скасував постанову Пономаренка.

На тлі цих подій НАБУ неодноразово зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханнями замінити прокурора Пономаренка, чия поведінка видавалася упередженою.

Бюро навіть звинуватило Офіс генпрокурора у перешкоджанні притягненню винних до відповідальності. Ще в грудні Венедіктова зазначала, що питання щодо потреби в заміні прокурора вивчається.

20 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура вчетверте закрила провадження у гучній справі “Роттердам+”.

  • Раніше повідомлялося, що потерпілими сторонами у справі “Роттердам+” за період слідства й до моменту її закриття вважалися лише 2 феросплавних заводи – в Нікополі та Запоріжжі. Як зазначалося у ЗМІ, ці підприємства контролює олігарх Ігор Коломойський.
  • В липні 2021 року Господарський суд Києва підтвердив законність формули “Роттердам +”.