Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

Загалом, питання про відновлення польотів цивільної авіації, призупинених з 24 лютого 2022 року, постало ще влітку 2023 року. 

У липні 2023 року європейська авіакомпанія «Ryanair» направила до Києва делегацію, щоб оцінити ситуацію та запропонувати план відновлення авіасполучення в країні. Варіанти відновлення роботи аеропортів розглядались у таких містах України як Київ, Львів, Одеса та Ужгород, проте, конкретні рішення так і не були прийняті.

В Повітряних силах ЗСУ тоді наголошували, що відновлювати авіасполучення в Україні поки небезпечно, адже ворожі ракети та дрони можуть зʼявитися в будь-якій точці України. 

Втім, у січні 2024 року дискусії та обговорення даного питання відновилися. Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, під час дискусії в Українському домі в Давосі підтвердив, що робота над відновленням авіасполучення таки ведеться.

«Я можу сказати, що ми дуже інтенсивно працюємо над відновленням авіасполучення в Україні.Обов’язково зробимо все можливе, щоб це реалізувати», – заявив він.

Колишній секретар РНБО (Ради національної безпеки і оборони України) Олексій Данілов ефірітелемарафону «Єдині новини» пояснював, що для відновлення повітряного сполучення необхідно вирішити чотири ключові питання, такі як охорона аеропортів, підготовка та сертифікація інфраструктури, впровадження механізму страхування та визначення авіакомпанії, яка буде здійснювати польоти.

«Я думаю, що спільними зусиллями всі ці питання ми обов’язково закриємо і рано чи пізно зможемо користуватися нашим небом», – підкреслив він.

За словами мера Львова Андрія Садового, авіасполучення потенційно може відновитися вже у 2024 році, якщо будуть виконані певні умови. Серед таких умов він назвав – посилення протиповітряної оборони, забезпечення страхування авіакомпаній, а також міжнародні дії.

Андрій Садовий

«З точки зору безпеки це питання достатньо чутливе. Але розмови ведуться, на різних рівнях, і це реально. Для цього, звичайно, треба трішки змістити системи ППО з польської сторони на українську територію. Там треба небагато – 70 км, поставити ряд. Плюс відповідні кроки мають бути зроблені на міжнародному рівні. Я вірю, що в цьому році авіаційне сполучення світ – Україна відновиться», – зазначив голова Львова.

Тим часом директор Міжнародної ради аеропортів Європи (ACI EUROPE) Олів’є Янковець висловив думку, що авіасполучення в Україні можуть відновити до кінця 2024 року.

«Я б на це сподівався. З високою вірогідністю думаю, що так. Попри військові ризики Україна не зупиняє потяги, а вони є дуже повільними на відміну від літаків. Проте всі чомусь вирішили, що авіація більш небезпечна. Це не зовсім правильно з точки зору оцінки ризиків. Тим більше, що є технології, як зробити польоти навіть в нинішніх умовах безпечними», – сказав він в інтервʼю агентству «Інтерфакс-Україна».

Олівʼє Янковець

За його словами, спочатку треба переконатися, що система протиповітряної оборони розташована там, де вона має бути та вирішити питання зі страховими компаніями.

«Потрібно видати NOTAM. Цей крок має відбутися в координації з ЄС, насамперед з EASA. Ми обговорювали це протягом останніх місяців, досить довго, і  я відчуваю, що технічно ми досягли значного прогресу. Думаю, нам потрібно наполягати, щоб це сталося зараз», – пояснив Янковець.

Відповідаючи на запитання про те, чи дозволить EASA польоти лише з одного аеропорту Україничи з декількох, він сказав, що точно стверджувати не може, оскільки не має доступу до кейсів безпеки.

«Буде рішення українського уряду, яка частина повітряного простору відкривається. Багато хто каже, що першим аеропортом, з якого відновляться польоти, буде Львів, оскільки він знаходиться в Західній Україні, де більш безпечно. Я не маю всіх складових, для того щоб зробити таке судження. Це питання точно не до ACI EUROPE. Рішення мають приймати компетентні органи в Україні за підтримки EASA», – підсумвав гендиректор Міжнародної ради аеропортів Європи.

 

Віцепремʼєр з відновлення Олександр Кубраков в інтервʼю РБК-Україна повідомив, що Українавже має намір розпочати офіційні переговори з американськими та європейськими регуляторами безпеки, щоб відновити авіаційне сполучення.

«Неможливо здійснювати міжнародні авіаперельоти без погодження двох регуляторів – європейського та американського, так це працює. Українська сторона вже передає регуляторам своє бачення, як буде ринок працювати в умовах воєнного стану, свою оцінку ризиків, підходи, алгоритми», – наголосив Кубраков.

Олександр Кубраков

Як найуспішніший приклад роботи аеропортів під час війни міністр назвав Ізраїль, та додав, що українська сторона проводить консультації з адміністрацією цивільної авіації цієї країни.

«Не хочу ніякі терміни проговорювати, але зараз ми вже будемо передавати офіційно наше бачення регуляторам і ми вступаємо з ними в офіційні перемовини», – сказав Кубраков.

Міністр стверджує, що є європейські компанії, які дуже цікавляться поверненням на український ринок. Крім того, переговори також ведуться з трьома українськими авіакомпаніями.

Заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга в ефірі телеканала «Ми – Україна» 12 березня заявив, що бачення процесу відновлення вже доведено до двох регуляторів – європейського, який надає дозвіл на авіасполучення, та американського. Також він додав, що відновлення цивільних перельотів відбуватиметься на базі одного українського аеропорту.

 «На сьогодні цей процес переведено в практичну площину», – заявив Сибіга.

Голова Державіаслужби України Олександр Більчук в свою чергу повідомив, що українській авіації потрібен місяць для повноцінної підготовки, щоб почати перевезення пасажирів. Для старту необхідних робіт чекають тільки  дозволу на польоти.

Експерт у сфері авіації Богдан Долінце в коментарі нашому виданню підтверджує, що станом на сьогоднішній день Ізраїль дійсно є вдалим прикладом авіасполучення з країною в якій ведуться військові дії.

Більш того, якщо раніше Ізраїль завжди наводився як приклад не спів мірної загрози з тими загрозами, які є в Україні, то розмір та масштаб останніх атак, яких він зазнав, був аналогічним до тих, які здійснює рф проти України. Втім, заборона на повітряні перевезення там діяла лише 6 годин, і вже того ж дня, після зникнення загрози, заборони були зняті, а авіакомпаніям було дозволено за власним рішенням відновити авіаперевезення.

«Якщо говорити про Україну – перш за все ми бачимо, що рішень щодо послаблення режиму заборони польотів не було. Разом з тим було здійснено декілька кроків спрямованих безпосередньо на те, щоб оцінити таку можливість. В першу чергу до дискусії залучили EASA(європейська агенція безпеки авіації) та FAA (американська авіаційна адміністрація) для того, щоб вони надали свою оцінку рівня загрози й безпеки польотів, які зараз є в Україні. Вже за результатами цього аудиту буде принаймні можливість створення додаткових заходів, які б покращили ситуацію, внаслідок чого в подальшому може розглядатися питання відкриття чи не відкриття повітряного простору», – говорить він.

Богдан Долінце

Також Богдан Долінце зазначає, що для того щоб говорити про безпеку польотів потрібно врахувати декілька факторів:

«Є фактор пов’язаний саме з цивільною складовою безпеки польотів, тобто ми розуміємо, що він має зберігатися на тому ж рівні, що і був до війни.

Друга складова – це інфраструктура, тобто готовність самих аеропортів приймати рейси. Аналізуючи різні заяви аеропортів ми бачимо, що в цілому всі вони стверджують про готовність приймати рейси, не рахуючи декількох аеропортів які суттєво постраждали внаслідок військових дій.

Ще одна важлива складова цього питання – військова, адже у 2023 була озвучена позиція, що Повітряні Сили не зможуть гарантувати безпеку польотів до завершення війни. Станом на сьогоднішній день іншої позиції озвучено не було, через що ми можемо вважати, що вона залишається незмінною», – стверджує він.

Крім того, авіаційний експерт Костянтин Криволап в коментарі нашому виданню пояснює, що для виконання авіарейсів країною, вона повинна бути членом ІСАО (спеціалізований заклад у системі ООН, що встановлює міжнародні норми цивільної авіації та координує міжнародне співробітництво держав з метою підвищення її безпеки та ефективності) та дотримуватись їх критеріїв безпеки. Тож, якщо аеродром не може бути гарантовано захищеним, то відповідно, він не пройдете тести тести ІСАО, внаслідок чого жодна з компаній не полетить з нього.

Костянтин Криволап

«Поки будуть літати літаки з ракетами, які запускаються по нашій території, поки будуть стояти оперативно-тактичні комплекси «Іскандер» вздовж нашого північного кордону, які пускають ракети на 500 км та час прильоту яких вимірюється в хвилинах, ніяких польотів в нас не буде», – висловлює свою думку авіаційний експерт та додає, що вважає такі заяви політичними.

  • «Сушки» падають, Чорноморському флоту — «царство небесне», а НПЗ ворога «на стопі»: успіхи України у війні за перший квартал 2024 — коментує генерал-майор Ягун
  • Тік-ток тренд “Я ухилянт” — чергове російське ІПСО. До такого висновку дійшли у Головному Управлінні Розвідки
  • Інтервʼю з мамою бійця полку “Азов” та співорганізаторкою акцій “Не мовчи! Полон вбиває!”