Про це повідомляє “Суспільне“.

У 2010 році Шкарлет став ректором Чернігівського державного технологічного університету, нині – Національний університет “Чернігівська політехніка”.

У грудні 2020 року його призначили на посаду міністра освіти, тоді у Верховній Раді проголосувала мінімально необхідна кількість нардепів – 226. Частина нардепів були обурені таким призначенням і скандували “Ганьба!”.

Згодом у фракції “Голосу” заявили, що деякі нардепи від фракції “Опозиційної платформи – За життя”, які нібито проголосували за призначення Шкарлета, в той час були відсутні в залі парламенту.

В “Європейській Солідарності” повідомили, що вимагатимуть переголосування по Шкарлету. Однак в “Слузі народу” виступили проти.

17 грудня спікер ВР Дмитро Разумков заявив, що регламентний комітет Верховної Ради перевірить ситуацію із можливим “кнопкодавством”. Втім, комітет відмовився розглядати це питання. Депутати звернулися до Офісу генпрокурора.

Тоді колишня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що за фактом можливих порушень (“кнопкодавства”) при голосуванні за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України зараз проводиться досудове розслідування.

21 грудня 2020 року під будівлею Офісу президента України відбувся мітинг проти призначення Сергія Шкарлета міністром освіти України.

17 березня стало відомо, що Сергій Шкарлет залишає посаду міністра освіти та науки України. 20 березня 2023 року депутати проголосували за відставку міністра освіти і науки.

Що відомо про Сергія Шкарлета

Шкарлет народився 9 жовтня 1972 року у місті Коканд в Узбекистані, навчався в Київському політехнічному інституті за спеціальністю “Математичне забезпечення системи автоматизації”, а потім – у Фінансово-економічному інституті при Чернігівському технологічному інституті за спеціальністю “Облік і аудит”.

У жовтні 2008 року отримав звання професора кафедри менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

До роботи в уряді Шкарлет перебував на посаді ректора Чернігівського національного технологічного університету.

Кабінет Міністрів України призначив Шкарлета виконувачем обов’язків міністра освіти 25 червня 2020 року. Перед цим освітній комітет Верховної Ради не підтримав його кандидатуру на посаду голови Міносвіти.

Скандал навколо плагіату

Призначення Шкарлета в.о. спричинило хвилю критики в суспільстві та акції протесту.

Так, на тлі призначення навколо нового голови Міносвіти розгорівся скандал з приводу плагіату в його роботах.

У вересні Комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості освіти України підтвердив, що в наукових роботах Шкарлета є плагіат. Голова комітету з етики та керівник Нацагентства Сергій Квіт заявив, що плагіат констатували у трьох роботах Шкарлета.

Проведено експертизу – уривки наукових робіт, перекладені  англійською мовою, скерували трьом міжнародним експертам: професору етики й права, ліцензованому адвокату в США Христину Моріарті, який працює в міжнародній організації з академічної чесноти, чеському експерту Томашу Фольтінеку і польському експерту з питань піратства і плагіату Кшиштофу Гутовському. Всі вони підтвердили наявність плагіату в роботах Шкарлета.

Сам в.о. голови міністра продовжував наполягати, що ніякого плагіату немає, і “це питання закрите”. На зауваження, що в його роботах дослівно цитуються інші наукові роботи без вказівки джерела, Шкарлет заявляв, що у нього там є “квадратні дужечки”.

5 січня 2021 року Шкарлет заявив, що за його позовом Окружний адмінсуд Києва визнав незаконними дії Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Раніше комітет агентства виявив в роботах очільника МОН плагіат.

Політика

Ще однією неоднозначною главою в біографії Шкарлета є його членство в Партії регіонів.

У 2010 році він був обраний до Чернігівської обласної ради від ПР.

Сам Шкарлет стверджував, що відмовитися від балотування він “реально не міг”, оскільки “університет – державна установа”.

“Я не хотів ризикувати – якщо в цій політичній частині ти відмовляєшся від чогось, значить, завтра страждати буде, можливо, весь колектив”, – пояснював в.о. голови МОН.

2015 року балотувався до Чернігівської обласної ради вже як представник Блоку Порошенка, але вибори програв.

НаУКМА

4 лютого 2022 року, біля будівлі Кабінету Міністрів України в Києві на протест вийшли студенти НаУКМА, які вимагали відставки керівника Міністерства освіти і науки України Сергія Шкарлета після ситуації з виборами президента НаУКМА. Студенти заявляли, що протестуватимуть до виконання їхньої вимоги.

Нагадаємо, 2 лютого у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” призначили нові вибори президента після того, як група осіб зірвала попередні. 27 січня на територію вишу вдерлися невідомі особи, які з дільниці викрали скриньку для голосування. Після цього оголосили переможцем колишнього очільника вишу Сергія Квіта, але результати офіційно не визнало Міністерство науки та освіти України (МОН).

Під час інциденту ніхто не постраждав. Утім, на місці голосування сталася бійка й вибили двері. На викраденій скриньці виявили сліди спроб злому, але саму пломбу не зірвали. Другу скриньку, хоча й залили зеленкою, проте не пошкодили. Тим самим вибори було зірвано. Це була вже п’ята спроба обрати очільника вишу.

Кількість виданих бюлетенів відповідала тій, що була в скриньках, тож виборча комісія підсумувала результати. Згідно з ними колишній міністр освіти та науки України Сергій Квіт набрав 52,8% (235 голосів), а його опонентка Олександра Гуменна – 42,9% (191 голос).

Група експертів зазначила, що до вишу увірвалися близько десяти осіб “спортивної статури”. Правоохоронці склали протокол через інцидент. Згідно з правовим висновком, цей інцидент не вплинув на реальний результат виборів. Загалом подія сталася о 13:30, а вже о 14:10 знайшли другу скриньку. Для голосування застосували третю скриньку, яка була належно опечатана й зберігалася в приміщенні, де тривало голосування.