Про це йдеться у Twitter румунського президента.

Клаус Йоганнес зауважив, що 4 січня провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським, під час якої підтвердив підтримку України у боротьбі з російською агресією.

Президент Румунії також засудив атаки РФ на цивільну та критичну інфраструктуру України назвавши це воєнними злочинами.

Окрім цього, додав Йоганнес, він повідомив Зеленському про занепокоєння Румунії щодо нещодавно ухваленого Верховною Радою України законопроєкту про нацменшини.

“Погодилися активізувати діалог для пошуку рішень для забезпечення найвищих стандартів захисту для румунської спільноти в Україні , подібно до української громади в Румунії”, – написав Йоганнес.

Варто зауважити, що законопроєкт про нацменшини українські депутати ухвалили у другому читанні 13 грудня 2022 року. Даний закон є однією з умов початку переговорів про вступ України у ЄС.

Новий проєкт закону пропонує визнати нечинним старий закон про національні меншини, який був ухвалений ще 1992 року. Новий закон має охарактеризувати, кого в Україні вважатимуть національними меншинами, і закріпити їхні права та обов’язки.

22 грудня своє занепокоєння законопроєктом висловило МЗС Румунії. Зокрема у відомстві висловили жаль, що законопроєкт було ухвалено без нових рекомендацій Венеційської комісії

“Викликає жаль і те, що закон був ухвалений за відсутності відповідних консультацій із представниками румунської громади в Україні, як того вимагала румунська сторона”, — йдеться в заяві.

У зв’язку із цим МЗС Румунії закликало українську владу проконсультуватися з Венеційською комісією та повністю виконати її рекомендації, враховуючи, що закон набуде чинності через шість місяців. У відомстві наголосили, що “неодноразово” зверталися до української сторони з проханням “ретельно проконсультувати” румунську громаду в Україні стосовно розробки та ухвалення закону.

“Румунія повністю підтримує європейський шлях України та розуміє природне бажання прискорити процес наближення до ЄС, але сигналізує, що невчасне прискорення законодавчого процесу в цій сфері (щодо нацменшин — ред.) суттєво вплинуло на процес консультацій із представниками національних меншин, який мав бути основним до ухвалення закону”, – мовиться у заяві.