Уряд визначив основні принципи виконання обіцянки Володимира Зеленського перед місцевими виборами – передачу 2 млн га сільгоспземлі з держвласності в комунальну, від Госгеокадастра до об’єднаних територіальних громад.
Формально все виглядає просто. «Територіальні громади проводять сесію, і глава ОТГ приступає до своїх обов’язків. Головне управління Держгеокадастру у відповідній області готує наказ і акт прийому передачі з переліком земельних ділянок, який підписує голова ГУ і голова ОТГ. Громада реєструє право комунальної власності в реєстрі прав на нерухоме майно та стає повноправним власником», – так описав процес голова Держгеокадастру Роман Лещенко.
Постанова Кабміну про «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» від 16 листопада, фактичним розробником якого є Держгеокадастр, вносить певні корективи в цю світлу картину і змушує засумнівається в щедрості і якості президентського подарунку.
Читайте також:
Перший ризиковий аспект пов’язаний з тим, що ОТГ можуть отримати тільки ті землі, які проінвентаризовано і внесено в Кадастр – інакше ділянки не є об’єктом права і не можуть бути прийняті на баланс. З дотриманням цього принципу – тобто повністю готові до використання і до будь-яких юридичних угод – була здійснена передача 1,9 млн га держземель громадам в 2018-2019 рр. З однією лише різницею: на момент передачі інвентаризація була проведена на 100% переданих ділянок. У нинішнього керівника Держгеокадастру Романа Лещенка з інвентаризацією справи набагато гірші: він уже двічі провалював дедлайни по інвентаризації відносно невеликої площі в 220 тис га. На сьогодні, наскільки відомо з цього обсягу інвентаризовано трохи більше половини.
Це створює спокусу – хоча «Букви» і не стверджують, що чиновники це зроблять – передати ОТГ лише фактично інвентаризувані землі, залишивши у власному віданні ті, що не потрапили в облік, які випадково можуть виявитися найбільш привабливими.
Друге вузьке місце, швидше за все, свідомо закладене в кабмінівський документ – це те, що передачі ОТГ не підлягають земельні ділянки, які внесені до переліку земель, які будуть виставлені на земельні торги. Після того, як аукціон завершиться, ділянка – вже з обтяженням у вигляді орендаря – піде в громаду.
Але основна корупційна рента формується якраз на етапі аукціону і предметом її формування є відсоток орендної плати. Організатор може закрити очі на явно підставних учасників-кишенькових конкурентів і завершити торги на майже мінімальній позначці у 8% від нормативної грошової оцінки ділянки на рік. Зараз в переліку земель, які повинні бути виставлені на земельні торги 15 772 ділянки загальною площею майже 200 000 га – це найпривабливіші ділянки у всіх областях країни і цей список активно поповнюється.
Але найбільш кричуще місце постанови – це ультимативність передачі. Досі у ОТГ був фактично єдиний інструмент впливу на Держгеокадастр – не підписувати акт прийому-передачі земель і наполягати тим самим на адекватній оцінці або переоцінці її площі.
Відзначимо, що в минулу хвилю в 2018-2019 рр дві ОТГ скористалися таким правом і відмовилися від земель, не погоджуючись з даними Держгеокадастру – мова зокрема йшла про проблемні ділянки в Житомирській області та бурштинову тему, тобто питання лежало не зовсім у земельній площині . Ці землі де-юре повернулися в держвласність, але земельним чиновникам було суворо заборонено що-небудь з ними робити, бо де-факто було визначено, що це землі ОТГ.
Зелена влада пішла шляхом «не хочете-як хочете». Згідно з постановою, якщо ОТГ не підписує акт прийому-передачі, то землі, від яких громада формально «відмовилася», просто передаються на аукціони.
«Громадам потрібно готуватися до прийому цих земельних ділянок. Але потужних професійних землевпорядників які могли б зробити таку роботу майже немає», – каже Іван Фурсенко, перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад.
Відзначимо, що немає гарантій того, що ОТГ будуть такими вже дбайливими господарями отриманої землі. Зворотний процес – передача повноважень щодо розпорядження землями від районів в центр в 2013 році була пов’язана не з бажанням «пиляти» в Києві – а точніше не тільки з ним, а з воістину колосальною навіть за українськими мірками корупцією на місцевому рівні і хаотичним дерибаном.
Офіс непростих рішень
Як і указ Президента про передачу землі, кабмінівська рознарядка – це скоріше декларація про наміри, білий шум. Документ навіть не встановлює граничних термінів, за які передача 2 млн га землі повинна бути здійснена, але при цьому запускає складну, довгу процедуру, по ходу якої Держгеокадастр, під керівництвом «людини президента», як сам себе називає Роман Лещенко, продовжує розпоряджатися землями.
«Медійно процес запустили, сказали що мало не 26 жовтня почнуть передавати землі, але якщо відкрити президентський указ – то там йдеться про те, щоб «інтенсифікувати», «сприяти» і так далі …», – каже Іван Фурсенко.
При цьому всіх цих складнощів можна було уникнути, внісши зміни до чинного законодавства – наприклад, в пункт 21 Перехідних положень Земельного кодексу: і встановити, що з дня набрання чинності Законом України “NN” землі вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять у комунальну власність.
Але якби «слуги» прийняли такий закон, вся заслуга дісталася б парламенту, а не президенту. Втім, як показали результати місцевих виборів, і персоналізована передача землі не надто владі допомогла.
В результаті тепер в кожній області потрібно випустити накази по тисячі ділянок про затвердження матеріалів інвентаризації, про передачу земель, акти прийому-передачі – це робота на місяці, а з огляду на менеджерські таланти зеленої команди терміни взагалі непрогнозовані.
Втім, і самі чиновники не хочуть цим займатися. «Перемога» вже позаду, залишилася нудна робота – не найсильніша їх сторона.
У парламенті знаходиться законопроект №2194, який якраз систематизує і впорядковує процедуру передачі земель ОТГ і подальші їхні повноваження щодо цього активу, наприклад в частині права зміни цільового призначення ділянки. У листопаді минулого року, коли ще була видимість монокоаліціі, його прийняли в першому читанні. Якщо цей законопроект приймуть, то робота Держгеокадастру зведеться до протокольної.
«Ми [асоціація] наполягаємо на прийнятті закону, щоб землі були передані раз і назавжди в комунальну власність», – каже Фурсенко.
За даними «букв» цей законопроект може бути розглянутий вже наступного тижня і голоси за нього є. Багато депутатів або їх кураторів зуміли завести своїх людей до місцевих рад, і кровно зацікавлені, щоб вони могли мати можливість приймати рішення щодо земельних питань.
