Про це йдеться в статті #Букв “Нікого нема вдома: чому Печерський суд відхрещується від справи Байдена і чи правда він там ні до чого”.

Так, 22 січня, через 2 дні після інавгурації президента Сполучених Штатів, було зареєстровано два нових кримінальних провадження, що стосуються начебто втручання в діяльність колишнього генерального прокурора України Віктора Шокіна з боку Порошенка і Байдена.

Історія ця стосується звільнення Шокіна з посади генпрокурора у 2016.

Влітку 2020-го нардеп Андрій Деркач, проти якого США запровадили санкції як російського агента, оприлюднив записи розмов Байдена і Порошенка, які йому начебто передали журналісти з випадково знайденим диктофоном.

За результатами пресконференції Деркача, ОГПУ влітку відкривав одне провадження. І ось тепер є ще два. За інформацією ЗМІ, відкриття останніх проваджень відбулось за ухвалою Печерського суду.

Втім, 29 січня суд, який робить якісь публічні реакції вкрай рідко, раптом заявив, що не має стосунку до цього.

“Пресслужба суду доводить до відома громадськості, що на розгляді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва перебувала скарга адвоката Олександра Телешецького, який діє в інтересах Андрія Деркача”, — йдеться в публікації. І там же зазначається, що вона була задоволена 11 вересня, але в ній начебто не вказувались згадані особи, а тільки міжнародні організації.

Жодних подробиць скарги в самій ухвалі не вказано, але їм там бути і не обов’язково. Як вказує адвокат Порошенка Ігор Головань з самим текстом скарги суд мав ознайомитись, а відтак розуміти про що мова. З ним погоджується і Валентина Теличенко.

”Своє повідомлення на фейсбуку Печерський суд розпочав із маніпулятивної заяви, що він ”…не ухвалював рішень щодо порушення кримінальних справи щодо колишнього президента України Петра Порошенка та президента США Джо Байдена”. Так, звичайно не ухвалював, бо кримінальне провадження стає ”щодо певної особи” лише коли цій особі вручать повідомлення про підозру, а до того – формально – особу можна допитувати в якості свідка і справа залишатиметься фактовою. Отже, суд таки знав обставини, описані в заяві Андрія Деркача. І Суд це підтвердив в тому ж таки повідомленні на фейсбуку: ”за змістом заяви … вбачається, що ознаки кримінального правопорушення мають дії окремих представників міжнародних організацій, без зазначення їх прізвищ”, – зазначила юристка в коментарі #Буквам.

”Тобто суд все ж таки ознайомився із заявою про злочин і оцінив, що ознаки складу злочину в діях якихось ”представників” є. Але ж як написати заяву про нелатентний злочин без вказування прізвищ осіб, які ймовірно переступили закон? Якщо заява не містить імен, а тільки аналіз подій і припущення, то це означає відсутність конкретної інформації про ознаки складу злочину, а якщо є конкретика, то тоді можна робити висновок є чи немає ознак складу злочину. Суд мав що аналізувати. Отже, це ще одна маніпуляція з боку суду або просто неправда в повідомленні”, – додала Теличенко.

  • В лютому 2020 року було зареєстровано провадження за заявою Шокіна, який переконував, що у 2016 році був звільнений з посади генпрокурора через нібито тиск з боку Байдена. За його словами, Байден вимагав звільнити його в обмін на надання Україні гарантій на $1 млрд доларів. Причиною для цього було розслідування діяльності компанії Burisma, до правління якої входив син Джо Байдена — Хантер.
  • Це провадження закрили у листопаді.