Джерело: Шведське головування в Раді ЄС у Twitter.
“Сьогодні посли ЄС погодили 11-й пакет санкцій проти Росії”, – йдеться у повідомленні.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Twitter вже привітала політичну угоду. Вона наголосила, що цей європейський інструмент обмежить здатність Росії отримувати підсанкційні товари.
“Це завдасть ще одного удару по військовій машині Путіна посиленням експортних обмежень, націлених на організації, що підтримують Кремль”, – йдеться у заяві.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну як відповідь Євросоюз запровадив 10 пакетів санкцій. Під них потрапляли російські енергоносії, чиновники, олігархи, юридичні особи та компанії, які допомагають Кремлю вести війну тощо.
“Якщо ми побачимо, що товари йдуть з Євросоюзу до третіх країн, а потім потрапляють до Росії, ми могли б запропонувати країнам-членам санкціонувати експорт цих товарів. Цей інструмент буде останнім засобом, і його використовуватимуть обережно”, – казала президентка Єврокомісії до того, як ввели 11 пакет, передавало Reuters.
Як цитувало Politico координатора санкцій у Державному департаменті США О’Брайєна, європейські країни продають матеріали іншим країнам, які перепродають їх до РФ. На початок 2023 року Росія змогла реімпортувати певні ключові категорії електроніки приблизно на довоєнному рівні, а саме чипи, процесори та інтегральні схеми, необхідні для створення сучасної зброї. До цього причетні п’ять країн, як визначили США: Туреччина, Казахстан, Грузія, Об’єднані Арабські Емірати та Вірменія.
- Минулого року російські компанії подвоїли свої доходи – до 15 трильйонів доларів – завдяки енергетичному ринку. Але це не означає, що вони отримують величезні прибутки.
- У РФ готуються арештовувати активи “неслухняних” західних компаній та ускладнити їм вихід з країни, оскільки Володимир Путін шукає способи помститися за санкції США та Європи.
