Те що сьогодні зробив офіс, вони йдуть прям по російським лекалам, повним ходом, — Дмитро Разумков 
Джерело: Петро Порошенко/Facebook
Глава партії наголосив, що наразі є п’ять складових, як виграти війну. По-перше, зброя, він пояснив, що західний світ має перевести власну економіку на військові рейки, оскільки РФ це вже робить. Окрім цього, потрібні ефективні санкції, а критерієм санкцій є скорочення російського експорту, скорочення можливості РФ фінансувати війну. Також потрібні персональні санкції, та уточнив, що “все інше це просто димова завіса”.
Третя складова – справедливість. Порошенко зауважив, що російський президент Володимир Путін має відповідати за “екоцид, за геноцид, за вибух на Каховській дамбі та за вивезення українських дітей”.
Ще один важливий пункт – фінансова підтримка. Зокрема п’ятий президент привітав рішення Європейської Комісії виділити на наступні три роки – з 2024 по 2027 рік – 50 мільярдів на підтримку України.
“І п’яте – повноправне членство в ЄС і НАТО”, – наголосив політик.
Порошенко закликав західних партнерів запросити Україну в НАТО на Вільнюському саміті. На його переконання, нерішучість Альянсу означатиме, що НАТО все ще боїться Путіна.
“За кілька тижнів у нас відбудеться Вільнюський саміт. Деякі високопосадовці з країн-членів НАТО сказали, що добре, ми готові підтвердити рішення Бухарестського саміту. Не робіть цього! Через Бухарестський саміт ми маємо атаку РФ. Що згадується з Бухарестського саміту? “Двері НАТО відкриті для України”. Ну то дійте, якщо двері відкриті, впустіть нас. Якщо ви не впустите нас – це означає, що двері закриті”, – заявив він.
Лідер “ЄС” також пояснив, що “це несправедливо для України”, адже країна не вимагає такого ж плану повного членства, як Швеція та Фінляндія. Натомість потрібне лише одне слово – “запрошення”.
“Після війни, після нашої перемоги, після всього – але запрошення зараз. Інакше це демонстрація того, що ви боїтеся Путіна і він має право вето на членство України в НАТО”, – наголосив Порошенко.
Окремо він зазначив, що вкрай важливо “депутінізувати Європу та світ”, оскільки російський режим давно і глибоко вкорінив своїх агентів впливу – політичного, економічного та медійного.
Зазначимо, що все більше країн-членів НАТО підтримують спрощений вступ України до Альянсу, що збільшує ймовірність того, що ця пропозиція стане офіційною під час великої зустрічі наступного місяця.
Одначе, 19 червня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що на саміті Альянсу, що відбудеться у Вільнюсі, Україна не отримає формального запрошення.
Водночас стало відомо, що Франція має намір підтримати членство України в Північноатлантичному альянсі, адже такий крок допоможе запобігти новій збройній агресії з боку Російської Федерації.
Окрім цього, за інформацією ЗМІ, президент США Джо Байден підтримує ідею спрощеного вступу України до НАТО – тобто, без ПДЧ – після завершення російсько-української війни.
- 12 жовтня 2022 року Білий дім оприлюднив стратегію національної безпеки. У повідомленні зазначили, що США вступають у “вирішальне десятиліття”, оскільки вони протистоять конкуренції Китаю і РФ, котрі намагаються перевернути міжнародний порядок, водночас стикаючись із викликами від зміни клімату до енергетики та продовольчої безпеки, міжнародного тероризму та хвороб.
- Серед союзників країн НАТО спалахнула дискусія, яка чинить тиск на президента США Джо Байдена, щоб той підтримав значно швидший шлях до членства України в НАТО.
- Виключати збройний напад РФ на Швецію не можна. Попри те, що Росія веде повномасштабну війну проти України, можливості для дій проти Швеції є, мовиться у звіті парламентського комітету з питань оборони скандинавської країни, який мають представити громадськості вранці 19 червня під час пресконференції.
- Єврокомісар із внутрішнього ринку та промисловості Тьєррі Бретон заявив, що підтримка Європою України в частині озброєнь відповідатиме вимогам для успішного контрнаступу проти російської армії.
- Глава Міністерства оборони Німеччини Борис Пісторіус засудив ідею “ненасильницького” опору України агресії РФ, висловлену єпископським вікарієм Оснабрюкської єпархії Тео Паулем.
