Згідно з цим документом, діяльність таких компаній передбачається лише за межами країни, проте з обов’язковою реєстрацією та оплатою податків у нашій країні, про що йдеться у карті законопроєкту № 11214 про міжнародні оборонні компанії.

Проєкт Закону про міжнародні оборонні компанії

Зазначається, що легалізація ПВК матиме багато переваг як для держави, так і для населення. Таким чином хочуть, зокрема, розв’язати проблему працевлаштування колишніх військових після демобілізації.

У пояснювальній записці до законопроєкту пишуть, що після демобілізації військові матимуть необліковану зброю, а також можуть зіткнутися зі складнощами у пошуку роботи. Тож, щоб уникнути цього, а також щоб задовольнити потребу держави у швидких групах реагування для захисту територіальної цілісності, законотворці і пропонують створити приватні військові компанії.

«Діяльність міжнародних оборонних компаній (зі схожим та звичним для військовослужбовців розпорядком, умовами несення служби та професійними обов’язками), а також цілком передбачувана наявність у вказаних компаніях власних психологів, реабілітологів та інших консультантів – у значному ступені здатна розв’язати проблему соціально-психологічної реабілітації демобілізованих військовослужбовців», – пояснює автор законопроєкту про міжнародні оборонні компанії народний депутат від партії «Слуга народу» Сергій Гривко.

У тексті закону міжнародну оборонну компанію визначають як компанію, зареєстровану в Україні, яка надає оборонні послуги за її межами та бере участь у «здійсненні оборонних заходів».

Такі компанії та їх персонал зможуть дислокуватися тільки на території областей України, які межують із росією, а їх засновниками зможуть бути тільки резиденти України.

Крім того, для регулювання діяльності цих компаній пропонують створити Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка буде підзвітною Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.

З пояснювальної записки стає зрозуміло, що законопроєкт пропонує вирішити відразу кілька ключових проблем, які постануть перед Україною після демобілізації військових та закінчення війни, серед них:

  • збільшення кількості колишніх військових в Україні – це важливо, оскільки багато військових залишаються без роботи після звільнення;
  • потреба у групах швидкого реагування серед досвідчених учасників бойових дій – військові компанії можуть стати важливим ресурсом для оперативного реагування на загрози як зовнішньої, так і внутрішньої безпеки;
  • потреба в додаткових надходженнях до бюджету – очікується, що діяльність цих компаній призведе до додаткових надходжень в державний бюджет через сплату податків;
  • збільшення кількості робочих місць в Україні – створення військових компаній може призвести до відкриття нових робочих місць, зокрема, через розміщення їхніх баз та пунктів дислокації на території країни;
  • соціальний аспект – легалізація таких компаній може сприяти зменшенню безробіття серед колишніх військових та забезпечить їм можливість працевлаштування.

«Післявоєнний стан економіки України, на який будуть покладені завдання із відбудови населених пунктів, об’єктів інфраструктури, проведення реформ на різних рівнях, – потребуватиме стабільності у секторі безпеки, додаткових інвестицій та надходжень до державного бюджету»,йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону.

В коментарі нашому виданню консультант комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Ілля Грязнов розповідає, що при підтримці Верховною Радою даного законопроєкту у власників капіталів (і не тільки українських) зʼявиться можливість масштабування свого бізнесу, а демобілізовані військовослужбовці отримають гарантовану можливість працевлаштування та соціального захисту.

Ілля Грязнов

«Ідею з узаконенням приватних військових кампаній вважаю адекватною і своєчасною. Це оптимальний шлях для країни, де така кількість ветеранів та досвід війни. Можливість для військових знайти себе після служби в армії, заробляти нормальні гроші і продовжувати займатись напрямком, в якому є професіоналами», пояснює заступник командира 3-ої ОШБ Максим Жорін.

Максим Жорін

Також військовий додає, що потрібно враховувати важливий момент – в чиї руки попаде цей інструмент, щоб з хороших можливостей для ветеранів це не перетворилось на політичну чи кримінальну історію.

Підтримали ініціативу й військові Кирило та Данило Яковлеви, та розповіли, що однією з їх основних пропозицій до депутатів було вивчити можливість створення приватних військових компаній в Україні для більшого залучення добровольців до оборони України та подальшого працевлаштування великої кількості військовослужбовців після звільнення в запас.

«ВПК надасть можливість реалізуватися багатьох військовим, тому це дуже важливо», – стверджують військові.

Військові Кирило та Данило Яковлеви

Загалом, у сучасному світі діяльність приватних військових компаній є досить поширеним явищем. ПВК діють у понад ста країнах світу та зареєстровані у США (55%), 27% – у країнах ЄС (переважно у Великій Британії), 9% у країнах Близького Сходу та Африці. Провідними замовниками послуг ПВК виступають уряди (62% контрактів), 29% – комерційні структури, решта – з неурядовими організаціями та фізичними особами.

До прикладу та ж росія за допомогою своїх «ПВК» змогла розширити свій вплив і присутність за межами самої рф, не тільки повернувшись, наприклад, на африканський континент, але й витіснивши з нього Францію, Італію, знизивши вплив США, Німеччини, створивши зону зовнішнього контролю. Розширилась також і географія залучення найманців: якщо раніше ПВК були задіяні в операціях у двох-трьох країнах, то після 2015-го – вже в десятках.

«У світі існують російські приватні компанії, які несуть вбивства, ненависть, расизм та являються силами зла. Вони це зло принесли й в Україну. Тому одна із цілей законопроєкту про міжнародні оборонні компанії створити сили добра, які будуть захищати вільний світ. Хоча врегульовувати цю сферу діяльності, на мою думку, потрібно було «ще вчора»», – в коментарі нашому виданню розповідає ініціатор законопроєкту народний депутат Верховної Ради України Сергій Гривко.

Сергій Гривко

Він закликає визнати, що велику кількість у майбутньому демобілізованих військовослужбовців (учасників Сил оборони) потрібно працевлаштувати, а найголовніше – забезпечити їх дійсно належною психологічною та соціальною підтримкою. І одним з переспективних варіантів буде надати їм можливість легально працювати за кордоном у вже знайомій сфері (оборони), маючи соціальний захист, розвиток та гідне фінансове забезпечення.

«Тому що я розумію, наприклад, командира взводу, коли він ще буквально вчора командував цілим взводом у боях з переважаючим противником і нестачею боєприпасів, а завтра йому різко потрібно буде пристосуватися до роботи, наприклад, менеджером у магазині, рядовим працівником підприємства, або створювати власну справу. Крім того, розроблені штати міжнародних оборонних компаній надають можливість працевлаштуватися й цивільним громадянам у якості прибиральників, кухарів, медичних працівників, раніше згаданих психологів, електриків та інших робітничих спеціальностей, цим чином ми збільшуємо кількість робочих місць у громадах, в яких можуть розміщуватися пункти постійної дислокації міжнародних оборонних компаній», – резюмує Гривко.