Саме цього дня, за 5 років після завершення війни, у 1950 році міністр закордонних справ Франції Робер Шуман проголосив промову, що стала відома як Декларація Шумана. У ній змальовано чільні принципи наднаціонального об’єднання, спільного керування промисловим виробництвом, що поступово має трансформуватися в єдину Європу  заради підвищення рівня життя й унеможливлення війн між європейськими країнами, і передусім – Німеччиною та Францією.

Вже через рік постало Європейське об’єднання вугілля і сталі, передвісник і попередник сьогоднішнього ЄС, а Декларація Шумана стала одним з символів європейської спільності. Звісно, цей текст виник не на порожньому місці, ставши підсумком довгої історії ідей і текстів європейського федералізму та єдиної Європи, однак те, що саме він став символом європейської єдності, спонукає звертати на нього особливу увагу.

За 70 років історії Декларації Шумана так і не з’явилося перекладу цього стрижневого для історії ЄС тексту українською мовою (або якщо він і є, то забутий і невідомий). Тож  ми взяли на себе сміливість запропонувати цей переклад.

Декларація Шумана

Мир у світі неможливо забезпечити без будівничих зусиль, сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає.

Організована і життєздатна Європа може зробити фундаментальний внесок в цивілізацію, забезпечивши мирні відносини між країнами. Протягом двадцяти років Франція виступала поборником єдиної Європи, вважаючи мир своїм головним обов’язком. Таку Європу не створили, і нас спіткала війна.

Європу не вдасться створити одразу або ж відповідно до єдиної схеми. Натомість потрібні конкретні досягнення, які призведуть до вироблення справжньої солідарності. Аби європейські держави почали зближуватися, Франції та Німеччині слід нарешті відмовитися від багаторічного протистояння. Будь-які вжиті заходи мають бути передусім спрямовані на них.

Саме тому французький уряд пропонує негайно діяти в обмеженій, але ключовій сфері, об’єднавши французьке та німецьке виробництво вугілля і сталі під наглядом спільного Високого Органу, у рамках організації, відкритої для участі інших країн Європи.

Об’єднання виробництва вугілля і сталі закладе спільні підвалини для розвитку економіки, першого етапу Європейської федерації. Зміниться доля всього регіону, що роками виробляв зброю для війни, аби самому стати її незмінною жертвою.

Спільне виробництво зробить війну між Францією та Німеччиною не лише немислимою, але і практично неможливою. Встановлення такої потужної виробничої єдності, відкритої для всіх охочих долучитися, буде спрямоване на те, аби надати всім країнам-членам засновки для промислового виробництва на спільних засадах. Тільки так ми зможемо закласти справжній фундамент їх економічного об’єднання.

Таке виробництво буде відкритим для цілого світу без винятків або ж преференцій і зробить внесок як у підвищення рівня життя, так і у розвиток справи миру. Водночас завдяки нарощенню ресурсів Європа матиме змогу допомогти Африці й у такий спосіб виконати одне із найважливіших своїх завдань.

Саме так, просто і швидко, відбудеться злиття інтересів, необхідне для створення економічної спільноти, що може стати тією закваскою, з якої виросте ширша і глибша спільнота країн, чиї відносини так довго були затьмарені кривавими суперечками.

Об’єднавши ключове виробництво і створивши інститут Високого Органу, рішення якого будуть обов’язковими до виконання Францією, Німеччиною та іншими країнами, які до нього приєднаються, ми здійснимо перші конкретні кроки зі створення Європейської федерації, без якої неможливе збереження миру.

Аби досягти цих цілей, французький уряд готовий розпочати переговори на таких засадах.

Першочерговими завданнями спільного Високого Органу, які слід виконати якомога швидше, є модернізація виробництва та вдосконалення його якості, постачання вугілля та сталі на однакових умовах як на французький, так і німецький ринок, а також ринки країн, які до нього долучаться, вироблення спільної політики експорту, вирівнювання рівня добробуту працівників індустрії.

Оскільки умови і стан виробництва суттєво відрізняються від країни до країни, на перехідному етапі слід розробити певні вимоги до потенційних членів нової спільноти, зокрема, щодо плану виробництва та інвестицій, механізму вирівнювання цін, створення фонду реструктуризації задля раціоналізації виробництва. Щоб забезпечити рух вугілля та сталі між країнами-членами, слід негайно скасувати усі митні збори та забезпечити уніфіковані тарифи на транспортні перевезення. Поступово виникатимуть умови, що з необхідністю приведуть до раціонального розподілу виробництва за високого рівня продуктивності.

На відміну від міжнародного картелю, який прагне до поділу та визиску національних ринків через обмежувальні заходи, а також до збереження високих прибутків, запропонована організація забезпечить злиття ринків та розширення виробництва.

Ключові принципи та обов’язки, викладені вище, міститимуться у договорі, який буде спочатку передано на підпис державам, а опісля – на ратифікацію парламентам. Переговори щодо реалізації положень цього документу, а вони є неуникними, відбуватимуться в присутності спільно обраного арбітра, котрий/а забезпечить їх відповідність заявленим принципам, а також прийматиме рішення у разі непримиримих суперечностей сторін.

До складу  Високого Органу, який керуватиме новоствореною спільнотою, входитимуть незалежні особи, призначені урядами на паритетних засадах. Президент такого органу обиратиметься національними урядами; рішення органу будуть обов’язковими для виконання як для Франції та Німеччини, так і всіх країн, які до нього долучаться. Рішення Високого Органу можна буде оскаржити: для цього будуть розроблені відповідні правові важелі.

Двічі на рік представник Організації Об’єднаних Націй, якого/буде акредитовано при організації, публічно надаватиме ООН оцінку новоствореної діяльності, зокрема, чи вона дотримується головної заявленої мети — збереження миру.

Високий Орган жодним чином не впливатиме на питання, пов’язані  з формами власності виробництв. Крім того, у своїй діяльності він братиме до уваги повноваження, надані Міжнародній Рурській Адміністрації, та будь-які зобов’язання, накладені на Німеччину, протягом усього періоду їхньої чинності.

Переклад з французької Лесі Дубенко, редакція Павла Кравчука. , ГО «Європа без бар’єрів»

  Текст перекладу відкритий для копіювання та поширення за умови посилання на першоджерело

 

Оригінал