Про це повідомляють #Букви.

Євромайдан (Ревоюція Гідності) – з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року. Інтервенції Росії передував Євромайндан – національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Протести, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків та силової протидії із боку влади призвели до відкритого протистояння, яке надалі переросло у Революцію гідності.

Фінальним етапом революції стали події у Києві 18—20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників і кілька тисяч було травмовано. 21 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в Києві відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали “Небесною сотнею”.

Фото з відкритих джерел

Збройне вторгнення в Кримський півострів 20 лютого 2014 року. Інтервенція розпочалася на завершальному етапі Революції гідності в Україні із вторгненням збройних сил Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим. Це було частиною реалізації плану керівництва Росії по встановленню окупаційного контролю над Україною. Всупереч положенням міжнародного права, угод про партнерство та співпрацю між Росією та Україною, інтервенція була підтримана 1 березня рішенням Ради Федерації російського парламенту у відповідь на запит президента Росії Володимира Путіна.

Спочатку Росія відмовлялася визнавати факт власної військової агресії. Лише 17 квітня 2014 року президент РФ Володимир Путін вперше публічно визнав, що у подіях у Криму брали участь російські військові. Стало також відомо, що учасникам спецоперації давали медаль “За повернення Криму” (їх отримали кадрові військові на чолі з Шойгу). Медаль з’явилася у нагородній системі Міноборони Росії у 2014 році для заохочення тих, хто допомагав російській армії захоплювати півострів. Про її існування стало відомо відразу після так званого “референдуму”. У Міноборони Росії цю медаль не афішують. Весною 2014 року на сайті відомства з’явилася інформація про цю нагороду, але незабаром її видалили.

Війна на сході України або війна на Донбасі розпочалася 12 квітня 2014 року після окупації Криму. Це етап російсько-української війни, в ході якого армія РФ вторглася на територію української частини Донбасу. За географічним масштабом збройний конфлікт був локальним і охоплював частини Донецької і Луганської областей України.

17 квітня 2014 року поблизу міста Слов’янськ Донецької області силами розвідувально-диверсійних груп Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації було захоплено телерадіопередавальний центр на горі Карачун, після чого здійснено її вимкнення від українських телерадіоканалів та налагоджено трансляцію першого мультиплексу цифрового телебачення Російської Федерації. 3 травня десантними військами Збройних сил України було відновлено контроль над телевежею на Карачуні. Через стратегічну важливість гори, її панівну висоту над містом та розташування на ній телерадіовежі, проросійськими бойовиками протягом травня—червня 2014 року неодноразово здійснювалися спроби штурму гори та регулярний її обстріл.

Рейд 95-ї бригади, також Рейд Забродського — рейд підрозділів 95-ї окремої десантно-штурмової бригади з 19 липня по 10 серпня 2014 під час війни на сході України. Згідно з офіційною інформацією, десантники здійснили 470-кілометровий рейд по тилах сепаратистів, і при цьому знищили три ворожі блокпости. Проте найважливішим досягненням стало розблокування та створення коридору для виходу з оточення підрозділів на кордоні. Завдяки вмілим діям десантників і піхотинців, з оточення вийшло 3 тисячі осіб та понад 250 одиниць техніки.

Фото: mil.gov.ua

Бої за Іловайськ — бойові дії, що розгорнулися під містом Іловайськ Донецької області у ході російсько-української війни у серпні 2014 року. На початковому етапі українські війська оточували проросійських бойовиків, а з 24 серпня українському угрупуванню в тил зайшла значна кількість регулярних військ РФ, змінивши хід боїв. Українська армія втратила 366 воїнів, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 – потрапили у полон. Це спонукало українську сторону погодитися на умови Мінського перемир’я, підписаного 5 вересня 2014 року в білоруській столиці.

Зимові Бої за Дебальцеве тривали в період 21 січня — 18 лютого 2015 року. Дебальцеве — місто з важливим залізничним вузлом, воно також лежить на перехресті двох автошляхів міжнародного значення: М03, що має напрям Харків — Бахмут — кордон РФ до Ростова-на-Дону, і М04, що поєднує Луганськ з Донецьком. 8 лютого 2015 року з панівних висот над селом Логвинове були зняті підрозділи 30-ї бригади, і рано вранці Логвинове без бою зайняли проросійські сили, перерізавши таким чином головну магістраль сполучення Дебальцевого з українськими тилами. Дебальцеве було визволене від проросійських бойовиків в ході літньої операції 2014 року.

15 квітня 2014 року озброєні терористи почали штурм Краматорського аеродрому, який мав стратегічно важливе значення для обох сторін конфлікту. На ньому знаходиться злітно-посадкова смуга здатна приймати транспортні літаки. Того ж дня підрозділи українського спеціального призначення звільнили військовий аеродром у Краматорську від проросійських бойовиків.

Бої за Луганський аеропорт точилися за встановлення контролю над летовищем Луганського міжнародного аеропорту. Українські десантники тримали оборону аеропорту з 8 квітня 2014 року у повному оточенні без наземного сполучення. У липні українські війська пробили дорогу до летовища, розблокувавши його. Внаслідок серпневого наступу російських регулярних військ аеропорт повторно потрапив у оточення. Його будівлі були вщент зруйновані російською артилерією. У ніч на 1 вересня 2014 року українські захисники вийшли з руїн аеропорту, після 146 днів його оборони.

Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 23 січня 2015 року. Проросійські сили здійснювали систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, втрачаючи їх та знову готуючи штурми. 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з термінала, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапила до полону. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. Бої за Донецький аеропорт стали символом незламності та бойового духу українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько — “кіборги”.

Фото з відкритих джерел

Військова оборона міста Маріуполь проти терористичних сил “ДНР” та російських збройних сил. Початок формування оборонних процесів на підступах до міста відбувся з моменту вторгнення російських військ у серпні 2014 року до Новоазовська.  25 серпня бойовики почали обстріл Маріуполя. З 23 на 24 січня 2015 року Маріуполь із боку Саханки терористи обстріляли реактивними системами залпового вогню “Град”, потрапили в ринок і житловий будинок. Загинуло щонайменше 10 людей, 20 поранені. Унаслідок обстрілу бойовиків 26 людей пішло з життя.

Введення військ РФ та продовження ескалації (21 – 23 лютого 2022 року). 21 лютого президент РФ під час свого виступу в телеефірах російських телеканалів заявив про визнання незалежності так званих “ДНР” та “ЛНР” та підписав відповідні укази. Такими діями він порушив суверенітет України, норми міжнародного права та міжнародні домовленості.

24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України. Близько 4 години за київським часом 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про воєнну операцію нібито з метою “демілітаризації та денацифікації України”; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, в тому числі поблизу Києва. Російські війська перетнули кордон України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, Чорнобиля, увійшовши з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Росією Криму.