Обмін майже 300 особами, найбільший з початку широкомасштабної війни, включав звільнення 215 українців, 55 росіян, довірену особу Путіна та 10 іноземних громадян. Проте досі у російському полоні перебуває 2500 українців.
Перевага майже у 4 рази обмінених українців проти росіян турбовала ФСБ, яка боялася суспільного резонансу у РФ. Обмін, дійсно, викликав шквал критики з боку російської громадськості та мілблогерів. Особливо гостро сприйнялося звільнення бійців полку “Азов” і їх командирів, які протягом останніх восьми років систематично демонізувалися російською пропагандою.
Окрім 55 російських військових, Україна звільнила Віктора Медведчука, лідера забороненої в Україні проросійської партії ОПЗЖ, якого звинувачують у державній зраді.
Високопоставлений чиновник Державного департаменту сказав, що звільнення Медведчука виявило цінність Путіна для захисту елітного політика, який служив інтересам Кремля.
“Показово, що Путін вирішив обміняти свого наближеного та одного зі своїх багаторічних довірених осіб в Україні Медведчука на героїв Маріуполя”, — сказав чиновник. “В Україні дуже святкували, що ці доблесні бійці повернулися додому, і дуже ганьбили в Москві, побачивши, що Путіна справді хвилює”.
Ендрю Вайс, дослідник Росії та автор майбутньої біографії Путіна “Випадковий цар”, сказав, що торгівля Путіна Медведчуком узгоджується з його практикою винагороди за лояльність:
“Відомо, що Путін має дуже сентиментальну жилку, і він залишається лояльним до людей, які вже давно втратили вплив”, — сказав він. “Дата розпродажу Віктора Медведчука була давно в українській політиці, але його сприймали як людину, яка була лояльною до Кремля, і як хорошу точку доступу для російського впливу”.
