Про це розповіла біологиня, популяризаторка науки, авторка серії книг “Оптимістично про здоров’я” Дарія Озерна “Громадському радіо”.
Під час стресу справді перестає утворюватися у шкірі колаген, починають вкорочуватися кінчики на хвостах хромосом, які називаються теломери. Скільки в нас є теломерів, стільки віку теоретично нам відміряно.
Водночас Озерна зазначила, що в Україні й до війни фізіологічно старішали набагато швидше, ніж у Європі, наприклад, у скандинавських країнах чи у Великій Британії. У нас стан здоров’я людини у 60 років приблизно відповідає стану здоров’я британця у 70 років. І вікові хронічні хвороби у нас можуть розпочинатися вже до 50 років, тоді як в інших країнах ця цифра значно більша, тобто хворіти починають пізніше.
В Україні є такий показник, як “роки життя, зіпсовані хворобами”, тож “здоровий” показник життя значно менший, ніж міг би бути.
Тепер же у нас є ризик, що це все “посунеться” ще на скількись років, і хронічні хвороби почнуться раніше. Це зумовлено, як кортизолом, так і змінами в способі життя, доступом до системи охорони здоров’я.
Проте, експертка також зауважила, що хто зараз виїхав з України, також у дуже вразливій ситуації, життя в еміграції складне, і доступ до медичних послуг сильно варіює.
У нас є два гормони, які беруть участь у реакціях на небезпеку: це кортизол й адреналін. На адреналіні ми постійно жити не можемо — він виділяється організмом та швидко руйнується. А ось кортизол у стресовій ситуації може виділятися постійно. І саме він запускає численні молекулярні механізми старіння, такі, наприклад, як нейродегенерація.
Кортизол змушує клітини шкіри припиняти утворювати колаген та еластин. Тому від постійних переживань ми помітно старішаємо: марніє обличчя, з’являються зморшки, може випадати або сивіти волосся. Під дією кортизолу у нас змінюється, наприклад, рівень чутливості до інсуліну.
За словами Озерної, зараз спати — це єдиний дієвий і спільний знаменник, до якого ми можемо наші зусилля підвести. Для нормального сну потрібно менше часу проводити за екраном, відповідно, менше читати новин, особливо ввечері.
“Для людей, які не є журналістами, медиками, священниками, службою психологічної підтримки, новини не є травмою, яка викликає ПТСР. Вони викликають стресовий розлад, так, але потім це не буде нам робити флешбеки теоретично. Люди, які справді є свідками травматичних подій, і є їхніми первинними свідками, справді травматизуються, їхній ПТСР буде призводити до зростання у 10-20 разів ризику різних хронічних захворювань”, – пояснила біологиня.
В цей час вона радить поспати, поспостерігати за пташками, посапати грядки, долучитися до плетення сіток, якоїсь конструктивної справи, але не читати новини.
Будь-яка робота, відзначає Озерна, яка є механічною і повторюваною (як в’язання, вишивання, лущення квасолі, нарізання городини на сушіння) — приводитиме в менш тривожний стан.
Також, за запевненням фахівчині, тваринки — джерело гормону окситоцину, у котрого є чарівний ефект — він відновлює чутливість нейронів. Люди в ПТСРі нечутливі до хороших чинників, вони не сприймають радісних позитивних сигналів, в них багато дофаміну, але задоволення мало, бо вони нечутливі до цього. А окситоцин від тваринок, масажів, обіймів, від того, що ми разом, спокійні — він буде цю чутливість відновлювати, пояснила Озерна.
Експертка нагадала про військових із тваринками, та пояснила, що окрім людського чинника, хлопці ще й додали собі життя, рятуючи пухнастих.
Для того, аби зрозуміти чи є проблеми зі здоров’ям, Озерна порадила виміряти рівень глюкози натщесерце, рівень гемоглобіну. З глюкозою, за її словами, зараз може бути сильно не в порядку через дію кортизолу і нездорові способи поведінки, які в нас існують.
“Воювати і ще й почуватися погано — це дуже незручно. Нам треба бути здоровими і зібраними. Максимально піклуватися про себе”, – зазначила вона.
Озерна пояснила, що здорова людина може робити щось корисне для країни, тож здоров’я – це інструмент, це “також зброя”.
Раніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко висловив занепокоєння, що війна та спричинена нею психоемоційна напруга можуть прискорити старіння українців.
- Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №6306, який дозволятиме Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) запустити інфраструктурну частину реформи охорони здоров’я. За новим підходом лікарні в області, об’єднають в один госпітальний округ. Водночас округ додатково поділять на госпітальні кластери.
- Українці героїчно протистоять російській агресії на всіх фронтах: військовому, інформаційному, гуманітарному та психологічному. У таких умовах природно відчувати страх, тривогу, переживання і стрес. Усе це негативно впливає на наш загальний стан та продуктивність. Утім, необхідно продовжувати робити свої щоденні справи, підтримуючи державу і захисників.
- Через російсько-українську війну кожен 5 українець та українка матимуть проблеми з психічним здоров’ям. Деякі випадки потребуватимуть медикаментозного лікування.
- Також через війну, розв’язану РФ в Україні та постійні обстріли населених пунктів багато українців змушені переселятися. Під час переїзду та евакуації не завжди є можливість зібрати усі необхідні документи, зокрема й медичні, та багато з них можуть бути втрачені або загублені.
- Українці, які через бойові дії змушені були переїхати до інших регіонів країни, можуть отримати безоплатну меддопомогу. Зокрема, пацієнти з інсультом чи підозрою на нього.
