Про це нагадують #Букви.

Бій під Крутами відбувся між 29 та 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути – за 18 км на схід від Ніжина, за 130 кілометрів від Києва. Тоді у Києві саме розпочалося третє більшовицьке повстання.

Цей бій був епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. З проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки (окупації території) з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні.

Українське військове командування очікувало основного наступу більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків. Натомість до станції Крути було відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи. Вони були були озброєні 16 кулеметами та залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва (“Курінь смерті”).

Схема бою під Крутами. Фото: Інститут нацпам’яті

Близько 3 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків — Полтава — Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ — Бахмач — Київ наступав окупаційний загін Муравйова. Одночасно у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі “Арсенал”, тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення цього антиукраїнського виступу.

Бій тривав до вечора. Українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії.

Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

На сьогодні відомі прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андріїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григір Піпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Бій під Крутами  мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дав змогу урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

Загалом у бою під Крутами жертвами з української сторони, за різними оцінками, стало 127-146 осіб. З них загиблими є 45-60 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 осіб

Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала важливі закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію.

Через два дні почався масований артилерійський обстріл, через 3 дні муравйовці увірвалися в місто. 11 лютого 1918 року більшовики проголосили в Києві Українську Робітничо-Селянську Республіку та її Народний секретаріат.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких і австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну.

Поховальна церемонія героїв бою під Крутами, Київ, 19 березня 1918 року.
Фото Інституту нацпам’яті

Поховальна церемонія героїв бою під Крутами, Київ, 19 березня 1918 року.
Фото Інституту нацпам’яті

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання Брестської мирної угоди, за німецької окупації України та з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було ухвалено рішення урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до місця, де відбулася громадська жалоба і поховання.

На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.

На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року “Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами”.

У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс “Пам’яті героїв Крут”.

  • Указ “Про вшанування пам’яті Героїв Крут” у 2007 році підписав третій президент України Віктор Ющенко.
  • До 100-річчя легендарного бою був створений художній історичний фільм “Крути 1918 року”.
  • Українська співачка Христина Соловій презентувала відеокліп на ліричну композицію “стежечка”, яка є саундтреком до історичного фільму “Крути 1918 року”.