Про це пише американська щоденна газета The New York Times.
Представники країн передали генеральному секретарю Єнсу Столтенбергу листи, в яких висловили зацікавленість у вступі до НАТО. Столтенберг зазначив, що Альянс намагатиметься прийняти обидві країни за прискореною процедурою.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив журналістам, що “Сполучені Штати рішуче підтримають заявку до НАТО Швеції або Фінляндії, якщо вони вирішать офіційно подати заявку до Альянсу.
Якщо обидві країни приймуть, це означатиме найбільш значне розширення НАТО за майже два десятиліття, збільшивши членство в організації до 32 країн і додавши сотні миль кордону з РФ.
Потенційне зростання НАТО є ще одним прикладом того, як вторгнення Путіна мало негативні наслідки. Російський лідер назвав розширення НАТО на схід однією з причин, чому він відчував себе змушеним ввести війська в Україну, але замість того, щоб розбити західний альянс, агресія РФ поки що посилила його. Водночас Путін зазначив, що вступ Фінляндії та Швеції не становитиме “прямої загрози” для його країни, але попередив, що “розширення військової інфраструктури матиме відповідь”.
НАТО дотримується “політики відкритих дверей” щодо нових членів – будь-яка європейська країна може подати запит на приєднання, якщо відповідає певним критеріям і всі існуючі члени погоджуються.
Країна технічно не “подає заявку” на приєднання: стаття 10 його установчого договору стверджує, що, як тільки нація висловила зацікавленість, існуючі держави-члени “можуть за одностайною згодою запросити будь-яку іншу європейську державу, яка має можливість підтримувати принципи цього Договору… до приєднання”.
Раніше дипломати НАТО повідомили Reuters, що ратифікація нових членів може зайняти рік, оскільки законодавчі органи всіх 30 нинішніх членів повинні схвалити нових кандидатів.
Наразі й Фінляндія, й Швеція вже відповідають багатьом вимогам для членства, зокрема наявності функціональної демократичної політичної системи, заснованої на ринковій економіці; справедливому ставленню до меншин; зобов’язанням вирішувати конфлікти мирним шляхом; здатності і бажанню зробити військовий внесок в операції НАТО; прихильності до демократичних цивільно-військових відносин та установ.
Водночас процес не може бути без перешкод. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив у п’ятницю, що не дивиться на вступ обох країн до НАТО “позитивно”, звинувативши їх у підтримці курдських “терористичних організацій”.
Президент Фінляндії Саулі Нііністе зазначив CNN, що його “збентежили” ці коментарі, стверджуючи, що Ердоган був набагато більш прихильним вступу до НАТО під час телефонної розмови двох лідерів місяць тому.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг спробував розвінчати занепокоєння з приводу позиції Туреччини, заявивши, що в неділю країна “ясно дала зрозуміти, що вони не мають наміру блокувати членство”. Блінкен також сказав у неділю, що він “впевнений у досягненні консенсусу”.
Тим часом обидві країни повинні будуть покладатися на своїх нинішніх союзників і партнерів для гарантій безпеки, а не на статтю 5 – положення, в якому стверджується, що напад на одну країну НАТО є нападом на всіх, і яка викликає колективну відповідь у цьому подія.
Парламент Фінляндії підтримав цю пропозицію у вівторок 188 голосами проти 8.
“Це був надзвичайно сильний результат, 188 голосів за. Я сам не очікував такого сильного результату”, — заявив фінському телеканалу YLE міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто.
Уряд Фінляндії тісно координував свої дії зі Швецією, давнім партнером у сфері безпеки, який дотримується нейтралітету протягом двох століть, але чия громадськість також твердо виступає за вступ до НАТО.
У неділю керівна Соціал-демократична партія Швеції відкинула десятиліття побоювань і оголосила про своє рішення підтримати заявку на вступ до НАТО. Згідно з опитуванням, проведеним газетою Dagens Nyheter, 57% шведської громадськості зараз підтримують приєднання до альянсу проти 48% наприкінці квітня. Міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде у вівторок вранці підписала заявку своєї країни на вступ до НАТО.
Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що її країна тісно пов’язана з Фінляндією.
“Це сильний і чіткий сигнал, що ми єдині”, – зазначила вона.
- Нагадаємо, 15 травня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина чітко дала зрозуміти, що немає наміру блокувати членство Швеції та Фінляндії в Альянсі.
- 15 травня, президент Фінляндії Саулі Нііністе заявив, що країна офіційно вирішила подати заявку на вступ до НАТО. Він зазначив, що до цього рішення Фінляндію підштовхнула агресія РФ проти України.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про “швидкий вступ” Швеції та Фінляндії до Північноатлантичного Альянсу, якщо країни подадуть відповідні заявки.
- Водночас президент Хорватії Зоран Міланович має намір ветувати вступ Фінляндії і Швеції в НАТО, якщо представлятиме країну на майбутньому Північноатлантичному саміті.
- Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель впевнений, що Швеція та Фінляндія отримають рішучу і сильну підтримку країн-членів ЄС.
