Відповідний пост замміністра опублікував в Twitter.
Як повідомлялося раніше, 8 червня “Роснефть” оголосила, що ексканцлер Німеччини був знову обраний головою ради директорів “Роснефти”.
Василь Боднар, коментуючи це, заявив, що переобрання Шредера — “дивіденди” отримані ним “за вірність Кремлю”.
“П’ята колона” в ЄС продовжує проштовхувати російські інтереси і розхитувати європейську солідарність”, — написав заступник міністра.
Нагадаємо, Шредер був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, на цій посаді його змінила Ангела Меркель.
У вересні 2017 року на запрошення глави компанії Ігоря Сечіна Шредер очолив раду директорів “Роснефти”, тоді глава компанії Ігор Сечін називав його “самим лояльним” до Росії німецьким лідером, пише росссійской інформагентство РБК.
Влітку 2018 року Шредера переобрали главою ради директорів компанії. Він також є головою ради директорів компанії Nord Stream 2 AG (оператор газопроводу “Північний потік – 2”).
Шредер регулярно виступає за зняття санкцій з Росії. У травні 2020 року Шредер заявив про необхідність переглянути санкційну політику через пандемію коронавірусу.
Раніше Шредер в подкасті, перший випуск якого був опублікований 26 травня 2020 року, назвав українського посла в Німеччині Андрія Мельника “карликом з України”. Таким чином Шредер відреагував на критику з боку Мельника через заяви про санкції і Крим. Мельник запропонував парі Шредеру, згідно з яким дипломат наполягає, що Крим повернеться до складу України, а німецький політик стверджує зворотне.
У 2019 Шредер назвав законною з юридичної точки окупацію Криму Росією. Він зазначив, що її схвалило населення, тому про будь-які “агресивні дії” мова не йде. За словами Шредера, Крим є “старою російською територією”.
- 4 квітня минулого року, депутати Європейського парламенту прийняли оновлену директиву (закон Євросоюзу), що поширює правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені із країн, що не входять в союз, в тому числі Nord Stream 2 (“Північний потік 2”), який повинен простягнутися з Росії до Німеччини. Згідно з директивою ЄС, компанія-оператор “Північного потоку-2” повинна бути незалежною від “Газпрому”, а 50 відсотків його пропускної потужності – резервуватися для альтернативних постачальників. Винятки можливі, але лише за умови схвалення Єврокомісією.