Про це повідомило Bloomberg.

Серед країн-союзників можуть бути Туреччина, Європейський Союз та держави Близького Сходу. Видання додало, що протягом десятиліть Росія була “гравцем з правом вето” без якого у північній Євразії нічого особливого не могло б статися. Після вторгнення до України ситуація змінилася, а Москва стала реагувати на нові союзи в Азії з роздратуванням.

Тривалий час Кремль намагався обмежити вплив інших сторін на Казахстан та Вірменію. Утім нині Росія зайнята війною в Україні, через що країни стали налагоджувати нові контакти.

Одним з головних представників нових геополітичних процесів є Казахстан. Москва неодноразово демонструвала невдоволення діями Астани. РФ перекривала потоки трубопроводом Каспійського консорціуму нібито через технічні проблеми, хоча Казахстан постачає 80% своєї нафти цим трубопроводом.

У листопаді 2022 року Астана заявила, що хоче збільшити експорт нафти через Каспійське море на 1,5 млн тонн. Постачання планують реалізувати шляхом подачі нафти до трубопроводу Баку-Джейхан, що йде від Азербайджану до середземноморського узбережжя Туреччини. Потік сировини йтиме в обхід Росії.

Крім того, минулого року президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв налагодив діалог із лідерами Туреччини, Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ.

У сусідньому Узбекистані ще влітку підписали угоду про партнерство з ЄС, а у грудні посилили контакти зі США. Країна хотіла налагодити нові зв’язки ще до російського вторгнення, але фактично залежить від торгівлі з Росією.

Тривалий конфлікт Вірменії та Азербайджану навколо Нагірного Карабаху показав, що авторитет Росії у регіоні стрімко падає. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян незадоволений, що Росія не забезпечує коридор до Нагірного Карабах. У Гюмрі, одному з найбільших міст Вірменії, біля російської бази тричі влаштовували протести. Мітингувальники вигукували гасла “Російські окупаційні сили геть із Вірменії”.

Ще країна оголосила, що не прийматиме в себе навчання ОДКБ. Крім того, вона домовилася з ЄС про цивільну місію для спостереження за кордоном.