Про це йдеться у матеріалі The Washington Post.

Результати перших великих перегонів після 6 січня 2021 року, ймовірно, нададуть деякої короткострокової стабільності зусиллям з ізоляції РФ та підтримки українських сил, що є головною проблемою для європейських посадовців і дипломатів. Результат також додасть відчуття безперервності повсякденній дипломатії.

Але для континенту, який все ще не оговтався від потрясінь епохи Трампа, проміжні вибори стали нагадуванням про те, що, попри розмови про зміцнення “стратегічної автономії” Європи, американська політика, як і раніше, багато в чому визначає європейські справи. З “червоною хвилею” цього року чи без неї Європа знає, що вона не бачила кінця Трампа чи трампізму, і має планувати відповідно.

“Навіть якщо песимістичне припущення про те, що Дональд Трамп знову стане президентом США у 2024 році, стало трохи нереалістичним, у ЄС залишається достатньо причин, щоб підготуватися до подальших зрушень у відносинах зі Сполученими Штатами”, — йдеться у заяві Рейнхарда Бютікофера, члена Європейського парламенту від Німеччини. “У цих обставинах ЄС мають встановити свої стратегічні пріоритети між крайнощами ілюзорної автономії та зручною опорою на Сполучені Штати”.

Хоча остаточні результати, включаючи контроль над Конгресом, все ще неясні, попередній аналіз у середу відбив щире здивування результатами.

Німецький таблоїд Bild назвав результати республіканців “дивовижними”, враховуючи такі фактори, як “інфляція та економічна криза, що насувається, нова хвиля мігрантів з Півдня та невдоволення Байденом”.

За більш ніж вісім місяців після вторгнення РФ в Україну Сполучені Штати та союзники в Європі об’єдналися, щоб підтримати Україну, разом пообіцявши надати понад 90 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги, більша частина цієї допомоги надходить від США.

Але напередодні проміжних виборів коментарі республіканців викликали запитання щодо того, чи буде ця підтримка продовжуватися. Лідер меншості в Палаті представників Кевін Маккарті (республіканець з Каліфорнії) минулого місяця заявив, що Палата представників, контрольована республіканцями, не продовжуватиме видавати фінансування Україні за “білим чеком” — цю думку повторюють деякі кандидати від Республіканської партії, але лідер меншості в Сенаті Мітч МакКоннелл не погоджується.

Наступні дні та тижні європейські офіційні особи уважно стежитимуть за тим, чи зможе адміністрація Байдена утримувати позицію щодо України вдома, та аналізувати, що це означає для Європи.

Тара Варма, старша політична співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин, сказала, що проміжні вибори — і запитання, які вони викликали щодо їх впливу на Україну — ще раз показали, наскільки Європа все ще залежить від Сполучених Штатів.

За військовою допомогою ховається ширше й досі невирішене питання про те, що триваюча поляризація та потрясіння США означають для місця Сполучених Штатів у світі — та союзників у Європі.

Мартін Квенчес, заступник директора паризького офісу Німецького фонду Маршалла, заявив у середу вранці, що Європа відчуває полегшення від того, що деякі з найгірших прогнозів про те, що Сполучені Штати “потраплять у руки тих, хто заперечує вибори”, не повністю справдилися. Але він попередив, що наступні два роки все ще можуть стати складними для трансатлантичних відносин.

Поки світ очікує на остаточні результати, європейські аналітики, здавалося, розділилися щодо перспектив Трампа.

“Є відчуття, що неминучість повернення Трампа до влади у 2024 році була зруйнована”, — зазначив французький експерт із зовнішньої політики Домінік Муісі.

Італійська Corriere della Sera опублікувала матеріал про Рона ДеСантіса, “Трампа з мізками”, у якому відзначила його складні стосунки з колишнім президентом. Ще одна італійська газета La Repubblica зазначила, що “висхідна зірка республіканців” може кинути виклик Трампу на виборах.

Своєю чергою, німецька консервативна газета Frankfurter Allgemeine Zeitung заявила, що результати показали, що “Трамп зіпсував проміжні результати для республіканців”. Проте, відзначаючи перемоги кандидатів, які заперечують результати виборів 2020 року, газета не виключає можливості повернення Трампа.

Що означають проміжні вибори для американської демократії?

Це перші національні вибори після 2020 року, коли Трамп відмовився визнати поразку і намагався залишитися при владі. Тоді Джо Байден вступив на посаду через два тижні з повідомленням про національну єдність. Проте його бачення того, що кращі «ангели» Америки можуть об’єднати поляризовану країну, не справдилось.

Своєю чергою, Дональд Трамп все ще не визнає, що програв, і поширює брехню про те, що його незаконно усунули від влади, щоб катапультувати очікувану заявку на переобрання. Мільйони американців вірять йому, створюючи активність серед основних прихильників, які могли б повернути Республіканську партію до влади в Конгресі.

Ще одне джерело напруженості виникне під час перегонів, коли здається, що республіканці лідирують за підрахунками голосів, поки великі партії бюлетенів для дострокового та поштового голосування не будуть підраховані одночасно. Трамп використав такий сценарій, щоб поставити під сумнів чесність виборів 2020 року.

Варто зауважити, що раніше дослідники ідентифікували серію російських інформаційних операцій, спрямованих на вплив на американські вибори та, ймовірно, підрив підтримки України у війні з росіянами.