#Букви зібрали інформацію про те, яким він увійде в історію.

Перші політичні кроки

Мугабе народився в сім’ї селянина племені зезуру народності шона в селищі Кутаме, в той час британської самокерованої території Південна Родезія, де при владі перебував уряд білої меншості. Він належить до народності шона, тобто етнічної більшості країни.

Його батьки були католиками, тому Мугабе навчався в єзуїтській школі. Після навчання працював учителем молодших класів. Далі були роки навчання в університетах, робота викладачем і життя у Великій Британії. Коли Мугабе повернувся на Батьківщину, то став членом Національно-демократичної партії. Після цього почалася його стрімка політична кар’єра.

Мугабе в 1979 році

Він був одним із засновників Африканського національного союзу Зімбабве і його генсеком. За діяльність його відправили до в’язниці, де він отримав ще одну освіту.

Через кілька років, під час війни в Південній Родезії, Мугабе вдалося домогтися відсторонення тодішнього лідера партії і самому її очолити.

Незалежність Зімбабве і президентство Мугабе

У 1980 році одним з головних претендентів на пост глави уряду був Мугабе, але влада ПАР і Великобританії не чекали його тріумфу. Політику вдалося перемогти головного опонента завдяки популярності серед народу. Він отримав 63 % підтримки, що дало можливість сформувати уряд і зробити крок до проголошення незалежності Зімбабве.

Мугабе вступає на пост голови уряду

18 квітня 1980 року Зімбабве було проголошено незалежною державою.

Ставши прем’єр-міністром країни, Мугабе заручився підтримкою Північної Корі, де йому підготували 150 бійців “особистого спецназу”, і взявся за “найближчих соратників”. Спершу він зробив досить несподіваний крок – запропонував своєму головному опоненту на виборах, Нкомо, будь-яку посаду в уряді. Той погодився стати міністром внутрішніх справ. Але через якийсь час Мугабе звинуватив Нкомо в змові з метою захоплення влади, і тому довелося терміново тікати з країни.

Мугабе (зліва) та Нкомо (зправа)

Повстання прихильників Нкомо швидко придушив “особистий спецназ” Мугабе. Операція отримала ліричний назву “Гукурахунді” – “ранній дощ, який змиває полову перед весняними зливами”. Тоді було вбито, за різними оцінками, від 50 до 100 тисяч мирних жителів. Вигнавши прихильників з країни, Мугабе підпорядкував всю владу собі.

Через 7 років Мугабе змінив конституцію і призначив себе президентом країни.

Антинародні ініціативи Мугабе

Змінивши конституцію один раз, Мугабе продовжував робити це і далі. Наприклад, в 1998 році президент оголосив про новий проект конституції, який серед іншого давав би можливість вилучення землі у селян без будь-якого викупу.

Після цього в країні почалося расове протистояння. Корінні жителі з відповідним кольором шкіри вимагали “задоволення майнових претензій щодо білих фермерів”, погрожуючи початком “кривавої бійні”. Незабаром почалися масові захоплення ферм, що належать білим власникам. З цього приводу Мугабе виступив з промовою, в якій назвав білих фермерів “ворогами держави”. Він закликав народ до відновлення історичної справедливості, пообіцявши наділити землею 1 млн осіб.

Після цього уряд Мугабе під приводом земельної реформи санкціонував так званий “чорний переділ”, тобто реквізицію 3041 ферми білих площею в 5 млн га для передачі їх понад 500 тис. безземельних селян і ветеранам війни 1970-х років.

Протести проти білих фермерів “Чорний переділ”

У 2002 році Мугабе заявив, щоб 4 тисяч білих фермерів поїхали з Зімбабве, а якщо не послухаються, то їм загрожують два роки в’язниці і депортація з країни. У зазначений термін, через страх за своє життя, з країни виїхали 90  % білих фермерів.

Також уряд Мугабе ввів закон, згідно з яким іноземні компанії в країні повинні знаходитися під контролем чорношкірих громадян.

До початку 2008 року інфляція в Зімбабве досягла світового рекорду – 100 580 %. У січні 2008 року уряд Зімбабве випустив нову банкноту гідністю в 10 млн зімбабвійських доларів, але впоратися з економічною кризою уряду не вдалося: до середини року інфляція склала 4 000 000 %.

За час його правління зімбабвійський долар офіційно припинив своє існування. Жителі країни розраховуються доларами США, євро або валютами сусідніх держав з більш стабільною економікою.

Позиція Євросоюзу щодо політики в Зімбабве і санкції

Через історії з “чорним переділом” Євросоюз ввів санкції відносно Зімбабве. Він і зараз чинить політичний тиск на уряд країни. Загальна кількість зімбабвійських чиновників, які не мають права в’їзду на територію ЄС, досягла 200 осіб. Активи 40 компаній на території Євросоюзу були заморожені. ЄС наполягав на відставці Мугабе і демократизації політичного процесу у Зімбабве.

У той же час Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та інші західні донори призупинили фінансову допомогу Зімбабве, звинувачуючи Мугабе в крахові економіки.

У 2007 році однією з перших політику Мугабе розкритикувала канцлер Німеччини Ангела Меркель. Після цього він жорстко відреагував на її слова, заявивши, що Меркель – расистка.

Під час виступу на стадіоні в Харарі з нагоди 34-ї річниці незалежності країни Роберт Мугабе засудив країни Європи, де легалізували одностатеві шлюби, сказавши, що Захід не повинен нав’язувати ідеї гомосексуалізму решті світу.

29 вересня 2015 року він виступив на 70-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, де в черговий раз розкритикував подвійні стандарти західних країн, заявивши, що його народ ніколи не прийме нав’язані ззовні цінності.

Останній президентський термін

У 2017 році Мугабе відправив у відставку віце-президента Емерсона Мнангагву, який вважався ймовірним наступником глави держави. Після цього політика закликали подати у відставку, але він не погоджувався.

Увечері 21 листопада Мугабе все ж оголосив про відставку, після того, як в парламенті почалася процедура його імпічменту.

Йдучи з президентської посади йому виплатили одноразово 5 мільйонів американських доларів, а також призначили довічну пенсію в розмірі 150 тисяч доларів. Крім цього, йому та членам його родини гарантували “юридичний імунітет”.

Після цього Мугабе розповідав, що перестав виконувати президентстькі обов’язки в результаті “державного перевороту”.

Сім’я Мугабе

Дружину Роберта Мугабе, Грейс, називають головною причиною диктаторської поведінки чоловіка. Кажуть, що саме через її амбіції в країні стався не один переворот.

Роберт та Грейс Мугабе

Вона прославилася своїм марнотратством, за що і отримала прізвисько Gucci Грейс. Це сталося після того, як під час однієї з поїздок до Парижу в 2003 році вона витратила $120 тис. на покупки.

А у 2017 році Грейс побила південноафриканську модель Габріеллу Енджелс. Інцидент стався в номері готелю в Йоганнесбурзі, де дівчина перебувала разом з синами Грейс. За її словами, дружина президента Зімбабве увірвалася в приміщення і почала бити подовжувачем всіх, хто там був; Енджелс вона розбила лоба. Дівчина звинуватила першу леді, але та не з’явилася до суду, а скористалася дипломатичною недоторканністю і повернулася на батьківщину.

Грейс – друга дружина Мугабе. Вона мала вплив на групу молодих міністрів (“сорокарічних”, G40), а на початку листопада 2017-го домоглася звільнення популярного віце-президента Емерсона Мнангагви. Саме цей крок призвів до остаточного повалення Мугабе. Зараз Мнангагва – президент Зімбабве.

У лютому 2017 року, виступаючи на мітингу правлячої партії ZANU-PF, вона заявила, що її чоловік користується такою підтримкою, що його оберуть на новий термін, навіть якщо він помре.

“Одного разу, коли Господь призначить померти Мугабе, ми виставимо на вибори його труп в якості кандидата. Ви побачите, як люди проголосують за труп Мугабе”, – сказала вона.

Культ особистості

У вересні 2016 Роберт Мугабе відкрив в столиці Зімбабве, Харарі, чотириметровий пам’ятник самому собі.
Кам’яна статуя, створена місцевим скульптором Домініком Бехурой, зображує Мугабе в окулярах і з вусами, його рука піднята і стиснута в кулак.

Статуя Мугабе скульптора Домініка Бехура

У соціальних мережах пам’ятник викликав шквал критики і насмішок. Однак Мугабе похвалив роботу і назвав присвячену собі статую “прекрасним мистецтвом”.

Мугабе в Музеї воскових фігур мадам Тюссо (Лондон)

Стан здоров’я і ймовірна причина смерті

Після того як Мугабе залишив президентський пост тема його здоров’я стала однією з найбільш обговорюваних в Зімбабве. ЗМІ писали про те, що у нього рак передміхурової залози і він постійно знаходиться в онкологічній клініці у Сінгапурі. Також йому нібито діагностували рак гортані.

У 2014 році повідомлялося, що в Сінгапурі Мугабе зробили операцію на очах.

У 2017 Мугабе в віці 93 років заявив, що лікарі дивуються його “сильному скелету”.

За словами родичів, Мугабе помер після тривалої боротьби з хворобою. Відомо, що екс-президент з початку року кілька місяців провів у лікарні Сінгапуру.

Після повідомлення про смерть Мугабе в містах Зімбабве на вулиці вийшли натовпи людей, щоб вшанувати пам’ять екс-лідера країни.

Наступник Мугабе, нинішній президент країни Еммерсон Мнангагва висловив співчуття у зв’язку з його смертю. Він назвав екс-президента “батьком-засновником Зімбабве” і “іконою звільнення”.

Думки світової спільноти

У 2007 році протест проти Мугабе підписали близько двохсот письменників. Серед них Джон Максвелл Кутзее, Надін Гордімер, Гюнтер Грасс, Джон Апдайк, Маріо Варгас Льоса, Джон Ешбері та ін.

Критикувала його політику письменниця Доріс Лессінг в 2007 році, присвятивши цьому нобелівську промову.

Письменниця Доріс Лессінг

Незважаючи на все це, в Африці у Мугабе досі репутація борця за свободу.