Зростання світових цін на сільгосптовари і ослаблення національної валюти створили надвисоку маржу для експортерів і активізували зовнішню торгівлю. Серед продавців зернових – державна ДПЗКУ і Західна агровиробнича компанія, що входить в холдинг в Укрлендфармінг, де ще недавно працював нинішній міністр економіки.

Минулої неділі, 12 квітня, українські ЗМІ отримали бравурний прес-реліз від Міністерства економіки, яке після ліквідації Мінагро курує питання сільського господарства в Україні. У повідомленні з посиланням на главу відомства Ігоря Петрашка наголошувалось, що «Україні не загрожує дефіцит хліба», оскільки внутрішній продовольчий ринок наповнений усіма категоріями товарів, а цінова ситуація «стабільна і контрольована».

Це повідомлення, замість того, щоб заспокоїти населення, справило прямо протилежний ефект: до його отримання більшість людей навіть не замислювалися, що в Україні теоретично можливий продовольчий дефіцит.

На тлі пандемії СOVID2019 більшість країн Причорномор’я вжили ті чи інші заходи з обмеження зовнішньої торгівлі продуктами харчування. Навіть держави, де баланси продовольства не викликали побоювань вирішили за краще перестрахуватися і нівелювати наслідки розриву логістичних ланцюжків, можливого зниження агровиробництва внаслідок карантину, споживчої паніки і утримати під контролем експорт, простимульований зростанням цін на коммодітіз.

Україна – виняток у цьому списку.

Політика держав Причорноморського регіону щодо сільгоспекспорту

Країна Режим експорту Дата запровадження
Казахстан Заборона на експорт пшеничного борошна, насіння соняшнику і соняшникової олії, гречки, цукру білого, картоплі 22.03. 2020
Росія Постановою Кабміну запровадили квотування експорту зерна (кукурудзи, пшениці, жита, ячменю): 7 млн тонн до 30 червня 31.03.2020
Румунія Заборона на експорт пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи, рису, олійних культур, пшеничного борошна. 10.04.2020
Держави Євразійського економічного союзу (Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизька республіка) Заборона на експорт ріпчастої цибулі, часнику, ріпи, жита, рису, гречки, проса, круп, борошна грубого помелу і гранул із зерна зернових культур, гречаного зерна, готових харчових продуктів з гречки, подрібнених і недроблених соєвих боби і насіння соняшнику. 31.03.2020 (ухвалено рішення), набуло чинності за 10 днів
Україна Заборона на експорт гречки.

З експортерів зерна взято чесне слово, що вони не вивезуть більше необхідних обсягів. В обумовленому обсязі експорту пшениці завбачливо немає розбивки на продовольчу і фуражну.

 02. 04. 2020

“Посиленого експорту пшениці немає, це – міф», – заявляє Ігор Петрашко.

Середньодобові відвантаження пшениці на експорт в квітні 2020 року впали до 14 тис. тонн, в тому числі за 6 квітня – 7 тис. тонн, повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки.

дані по експорту зернових за три місяці 2020

Тим часом, експорт зерна з України  станом на кінець першої декади квітня вже на 8 млн тонн (!) перевищив показник на аналогічну дату минулого року і досяг 48 млн тонн. Велика частина приросту забезпечена саме пшеницею – її вивезено на 4,5 млн тонн більше, ніж у минулому році – 18 млн тонн. Для порівняння, за даними митниці, кукурудзи, яка завжди була ключовою експортною культурою України вивезено лише на 2,7 млн ​​тонн більше (24 млн тонн), ячменю – на 1,1 млн тонн (4,5 млн тонн).

За січень-березень 2020 року майже половина (45%) експорту аграрних і продовольчих товарів припала на країни Азії. На другому місці Євросоюз, куди було експортовано майже 30%.

Перелік експортерів зерна, згідно з інформацією Державної Митної служби нічим не примітний – це найбільші гравці аграрного ринку, що традиційно здійснюють поставки зернових.

Окремо можна виділити Державну продовольчу зернову корпорацію, яка в квітні жваво відвантажує пшеницю продовольчих класів від імені держави Україна на експорт. Також в переліку експортерів зерна (переважно кукурудзи) в квітні значиться Західна агровиробнича компанія – згідно з даними відкритих джерел, таку ж назву носить трейдинговий підрозділ холдингу Укралендфармінг Олега Бахматюка, де до призначення міністром економіки працював Ігор Петрашко.

У кінці березня Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація “Борошномели України” звернулася до уряду з проханням обмежити експорт пшениці, попередивши, що інакше ціни на хліб через зростання попиту на зовнішніх ринках і сезонних чинників виростуть на 15-20%.

“Тільки за останні десять днів (з 17 по 27 березня – ред) середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн / тонну. Таке подорожчання вже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн / тонну. Оскільки борошно в собівартості хліба становить понад 40%, то і підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом “, – відзначають асоціації.

Ціни на українську пшеницю зросли на 11,5% і становлять близько 220 $ за тонну.

Останній раз Україна вводила обмеження на експорт зерна (в форматі офіційного квотування) в 2010/2011 МР. Це рішення було травматичним, а отримання квот проблемним для учасників ринку, і надалі держава і зернотрейдери діяли в форматі підписання меморандуму, в якому на старті обговорювали допустимий обсяг експорту. У жовтні 2019 році з подачі заступника міністра економіки з питань АПК Тараса Висоцького вперше в меморандумі не були закріплені конкретні цифри експорту – сторони просто домовилися про взаєморозуміння.

Лише в кінці березня 2020 року, коли пекарі зробили проблему публічною, Мінекономіки підписало з трейдерами додаток до меморандуму, в якому зафіксувало оптимальні обсяги експорту зерна до кінця сезону (1 липня 2020) – на квітень-червень він визначений на рівні 2,3 млн тонн. Важливо зауважити, ця домовленість має виключно неформальний статус і юридично ніяких обмежень на експорт зерна в Україні не діє.

Також слід наголосити, що вперше в додатку до меморандуму не деталізовано кількість продовольчої пшениці, яку можна безболісно для внутрішнього ринку відправити на експорт – завдяки цьому недогляду (навряд чи випадковому) 100% відвантажень можуть бути сформованими продовольчими класами.

Як сказав керівник одного з провідних хлібопекарських холдингів, це слід трактувати, що «уряд свій вибір зробив», і що маржа трейдерів буде оплачена внутрішніми споживачами у вигляді надбавки ціни на хліб.

Проблема не тільки в напрузі, створеній на внутрішньому продовольчому ринку карантином. Серйозні побоювання викликають прогнози майбутнього врожаю, оскільки безсніжна зима не дозволила накопичити вологу в ґрунті і створила ризики для посівів.

Прогнозується, що під урожай 2020 року буде розширено площі під кукурудзою і соняшником, але не під пшеницею. Однак після ліквідації районних управлінь АПК та відсутності міністерства аграрної політики (обіцянка Володимира Зеленського відновити його так і залишилася обіцянкою), оцінювати ризики на продовольчому ринку доводиться наосліп.

“Рік примхливий з точки зору погодних умов. Дуже важливо, щоб на полях з’явилася волога, відсутність весняних дощів створює тривогу для аграріїв. Якщо рік починався не дуже, то щоб не шукати за кордоном запаси і не платити втридорога, варто порахувати, як це було в 2003 році (коли Україна експортувала зерно попереднього врожаю, а сама імпортувала за значно вищою ціною), – зазначила в інтерв’ю Укрінформу доктор економічних наук, гендиректор Центру аграрних реформ Любов Молдаван. – Так спокійно, як ми поводилися багато років, вже поводитися не можна. Цей рік сповнений випробувань. І варто мати на увазі, що якщо раптом буде два посушливих роки поспіль, то це вимагатиме ще більш ретельного підрахунку».