Про це повідомляє пресслужба інституту.

Цей показник на 8,8% перевищить показник 2020 року у 65,0 млн тонн.

“Після рекордного 2019 року це буде другий за обсягами виробництва збіжжя показник за часів незалежності України”, — заявив директор інституту, академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, збільшення валового збору зернових і зернобобових культур відбудеться переважно шляхом досягнення рекордних врожаїв озимої пшениці — на рівні 28,5 млн тонн та озимого ячменю — 3,95 млн тонн, а також збільшення з 29,8 млн тонн до 31,1 млн тонн урожаю кукурудзи на зерно, яка займає найбільшу частку в українському короваї.

Високу частку у новому врожаї зберігає і ярий ячмінь. Однак якщо у 2019 році виробництво цієї агрокультури становило 5,0 млн тонн, а торік скоротилося до 4,5 млн тонн, то цього року очікується подальше зменшення — до 4,4 млн тонн, зазначив науковець.

За даними інституту, обсяги озимих зернових зростуть найвідчутніше серед усіх сільськогосподарських культур — на 15,9% проти 2020 року. При цьому врожаї збільшаться по усіх культурах — пшениця, жито та ячмінь. По ярих зернових зростання становитиме 3,1 %, по зернобобових — 8,7 %.

Зменшення врожаю серед зернових культур очікується лише по чотирьох основних культурах — по вівсу (‑19,5 %), просу (‑17,7 %), рису (‑8,3 %) та ярому ячменю (‑1,4 %).

Зазначається, що позитивна динаміка виробництва продукції озимих культур буде досягнута шляхом збільшення посівних площ, які по пшениці зростуть на 360 тис. га, житу — на 31,5 тис. га, ячменю — на 77 тис. га, а також підвищення врожайності цих культур. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, з 1 га буде зібрано 4,25 тонни пшениці, 3,10 тонни жита і 3,66 тонни ячменю. Натомість спад виробництва по названих вище культурах прогнозується майже виключно внаслідок зменшення посівних площ.

“Обсяги валового збору по зернових культурах розраховувалися переважно за середнім сценарієм, тоді як за оптимістичним збір зерна може становити майже 80 млн тонн, а за песимістичним — 67,7 млн тонн. Остаточний результат буде формуватися залежно від погодних умов року і, цілком ймовірно, може збільшитись на користь оптимістичного прогнозу, який демонструє нинішній потенціал галузі”, – підсумував Юрій Лупенко.

  • Раніше повідомлялося, що Україна різко наростила імпорт борошномельної пшениці з-за кордону, при цьому не знизивши темпи власного експорту цієї культури. Чому Україна купує зерно в Білорусі, активно експортуючи своє – в матеріалі #Букв.