“Ми впевнено наближаємося до 3я0000 підписників. Темпи дуже хороші. Коли це буде, я не знаю — YouTube розвивається дуже стрімко. Але обіцяю зробити окреме відео, коли ми досягнемо цієї цифри”, — каже Назар Токар.
“Букви” поспілкувалися з ним, щоб дізнатися, з чого починався канал Tokar.ua, скільки заробляє YouTube канал в місяць, а також про перспективи українського YouTube.
З чого все починалося
Все почалося з мого блогу про програмування у 2008 році. Цей блог я почав вести російською мовою. Я тоді жив у Севастополі, все оточення переважно було російськомовним, тому обрав російську інстинктивно. Доходило до того, що мене інколи вважали за росіянина.
Цей блог я вів для того, щоб обмінюватися знаннями та навичками з іншими програмістами. Я не заробляв на ньому нічого і не ставив собі такої мети.
Аудиторія блогу постійно зростала. У 2013-2016 роках вона становила 10000 відвідувачів щодня. Саме в цей час я почав відчувати внутрішню суперечність — я спілкуюся українською, моє середовище теж україномовне. Чому ж тоді я веду блог російською? Тож у 2016 році я написав останній пост російською мовою й остаточно перейшов на українську.
Відтоді мій блог суттєво змінився — якщо раніше я писав переважно для програмістів, то зараз Tokar.ua — це сайт про науку й технології. Над ним працює окрема команда.
У 2017 році я вирішив створити YouTube-канал. Спершу ми перекладали відео англомовних блогерів про науку. Це дало нам певну кількість підписників, однак тоді ми не робили наголосу на розвитку каналу. Займатися ним ми вирішили наприкінці 2019 року.
Звільнення з роботи та розвиток Tokar.ua
На своїй роботі фронтенд-девелопером я отримував добрі гроші. Але вирішив зайнятися серйозно каналом — мене дуже захоплює зараз ця ідея.
Я не хочу сказати, що гроші для мене це не важливо. Для мене важливо, щоб мені було сито і сухо, однак в мене є й переконання. Я зрозумів, що хочу розвивати україномовний YouTube.
Буквально за місяць — з січня по лютий 2020 року — наша аудиторія зросла з 5000 до 15000. Зараз вона продовжує зростати, правда, вже не такими темпами.
У квітні 2020 року я вирішив сам стати перед камерою і розповідати людям про науку і технології. Очікував, що буде страх камери, однак його не було. Це мене приємно здивувало.
Багато людей думає, що робити відео для YouTube — це дорого. Однак це не зовсім так. По-перше, контент для соцмережі можна знімати за допомогою смартфону. По-друге, можна купити камеру, світло і мікрофони. Я пішов другим шляхом і придбав все. На це в мене пішло близько $500. Однак YouTube потребує чимало іншого ресурсу — часу. Загалом, одна хвилина відео — це одна година монтажу.
Зараз стараємося викладати по одному ролику на тиждень. Хотілось би може й частіше, однак створювати відео досить складно емоційно. Можна дуже легко перегоріти. В мережі багато історій про блогерів, які перегоріли й покинули YouTube.
Зараз у проєкті працює чотири особи разом зі мною. Це відеомонтажер і ще двоє консультантів, які допомагають мені з підготовкою сюжетів. Однак сценарій для кожного відео я переписую під себе. Намагаюся складні теми пояснювати простими словами.
Монетизація
Є кілька способів заробляти в YouTube. Можна це робити завдяки монетизації самої мережі. Ми приєдналися до цієї системи, однак вона приносить нам досить незначну суму.
Інший спосіб — створювати інтеграції з брендами. Мені інколи пишуть різні компанії. Це переважно інтернет-магазини електроніки, сайти з пошуку роботи тощо. Але я поки не створюю інтеграцій. Мені важливо знати, кого і що я буду рекламувати.
Я дуже ціную свою аудиторію і прислухаюсь до неї. Якщо я буду впарювати їй продукт, яким сам не користуюсь, то вона може відвернутись від мене. Тому головним джерелом отримання прибутку є Patreon, куди ми вийшли у 2018 році (на сьогодні у каналу 232 патрони, які пожертвували на розвиток Tokar.ua $1124).
Про україномовний YouTube
Зараз важко говорити про конкуренцію в україномовному YouTube, бо є дуже багато незайнятих ніш. Якщо є по два-три канали якоїсь тематики, то це вже багато.
Щодо конкуренції з англомовним YouTube, то ми з ним різної вагової категорії. Наприклад, є канал Vice (13,1 млн підписників), в якого місячний бюджет кілька десятків тисяч доларів. Вони запросто можуть поїхати до Росії чи Зімбабве, щоб зняти ролик на кілька хвилин. В Україні блогери не мають таких бюджетів.
Тому україномовний YouTube розвивають ентузіасти. Я б їх назвав активістами, діячами. В когось не виходить, хтось переходить на російську, а в когось виходить створювати якісний контент. Щоб тебе дивилися, треба якісний контент. Тоді тебе будуть дивитися в і Луганську, і у Львові.
Наприклад, наша статистика показує, що 5-7% глядачів дивляться наш канал з російськими субтитрами. Хоча наша аудиторія на 85% — це чоловіки 25-45, які проживають в Україні. Також нас дивляться в Росії, Польщі, Італії, США. Цікаво, що серед нашої аудиторії є діти з 9 до 11 років, а також люди 65+. Це дуже приємно.
Однак зараз можна побачити тенденцію до розвитку україномовного YouTube. Якщо раніше контент був лише англійською чи російською, то тепер можна знайти українською. Наприклад, про кіно не обов’язково дивитися BadComedian. Зараз є два чудові україномовні канали Geek Journal і Загін Кіноманів. Кіно, політика і розваги — це найбільш популярні теми для YouTube. Люди завжди хочуть розважатися й покричати “Зрада”.
Що далі?
В YouTube дуже важко щось спрогнозувати — будь-які плани можуть застаріти вже за кілька тижнів. Тож я поки не беруся цього робити.
В планах нашого каналу — знімати ролики англійською мовою. Ми вже підготували один такий ролик про причини війни на Донбасі. Він має вийти найближчим часом на нашому каналі.
Також плануємо далі знімати ролики про науку й технології. Зараз ми працюємо над серією відео про планети Сонячної системи, готуємо відео про інфляцію і про те, що таке Linux.
Теми для сюжетів я придумую сам, часто раджуся зі своєю аудиторією. Для цього проводжу опитування в Telegram. На сьогодні в мене тем скільки, що вистачить на рік наперед.
