Василь Сліпак народився 20 грудня 1974 року у Львові. Назвали хлопця на честь діда, який єдиний у родині мав унікальний голос і здібності до музики. Тому, коли Василь Сліпак рано проявив здібності до співу, всі говорили, що цей талант передався від дідуся.
Починаючи з хорової капели “Дударик” (з якою він побував навіть у знаменитому Карнегі-холі в Нью-Йорку), Василь талантом пробивався все далі й далі, гастролюючи світом ще з юних років. Окрім рідної, вільно володів багатьма іноземними мовами: італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською, польською, російською, тому мовних бар’єрів не відчував.
Арія Мефістофеля, улюблена партія Василя Сліпака, через яку він згодом і взяв позивний “Міф”
Ще дуже молодий, Василь Сліпак у 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Через якихось 10 років Василь уже розпочав великий сольний тур Європою. Імениті педагоги навіть не хотіли класифікувати його голос, називаючи унікальним, і цей талант світ визнав дуже швидко.
Ще з початку незалежності України зайняв активну громадянську позицію разом зі своїм братом Орестом: допомагав людям з особливими потребами, знедоленим, неповнолітнім за ґратами. Брав активну участь у Помаранчевій революції.
Хоч Василь 19 років прожив у Парижі, він двічі відмовлявся від французького громадянства, бажаючи лишатися громадянином України.
Приїхати на Революцію Гідності співаку завадив підписаний контракт, тому віддалено підтримував Україну та привертав увагу світової спільноти до подій своєї Батьківщини. Він давав благодійні концерти, займався волонтерством. Тим часом його популярність лише зростала, але… в Україну прийшла війна.
Василь не хотів і не вмів віддаватися чомусь лише наполовину. Тому він не зміг обмежитися віддаленим волонтерством, його самопожертва своїй країні, в якій він не жив понад 20 років, привела його на Донбас. У перші дні 2015 року Сліпак написав Валерії Бурлаковій, волонтерці, воїну добровольчого батальйону “Карпатська Січ” 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, 54-ї ОМБР: “Хотів з Вами товаришувати. Тяжко сидіти в тому Парижі. Душа рветься до вас”.
У травні Василь поїхав на Донбас, відігравши прощальний концерт у Парижі. Взяв собі позивний “Міф”, бо найулюбленішою була його партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно “Фауст”. Не усі побратими знали, що біля них в окопах воює всесвітньо відомий оперний співак.
Василь Сліпак, попри участь у війні на фронті, цікавився життям “тилової” частини України, зокрема політикою та культурою.
Василь Сліпак просить французів проголосувати за Джамалу на Євробаченні
Журналісти, дізнавшись, хто на фронті, почали намагатися взяти інтерв’ю у Василя. Він не відмовлявся, але наголошував, що це не для його піару. Так виглядав один з його останніх дописів: “Ось знову про мене в Україні написали … Не люблю про себе постити, але сказали, треба для збору коштів, тому роблю це тільки для цього, Брати і Сестри, прошу, я знаю, що в моїх друзях є заможні українці та українки 😉 Правда, шкода, що москальською мовою. Але так, може, більше москалів прочитають))”
29 червня 2016 року близько шостої ранку Василь загинув, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти “Правого Сектору”. У нього поцілив снайпер з великокаліберної гвинтівки під селищем Луганське Донецької області.
Його голос обірвався назавжди, але “Міф” став легендою. Його смерть стала символом того, як вороги на Сході забирають життя кращих синів України.
30 червня у Дніпрі з Василем прийшли попрощатися сотні людей, після чого тіло направили до Львова. Василя Сліпака поховали на Личаківському кладовищі. Прощатися з ним прийшли тисячі львів’ян.
Сьогодні у Львові, де народився Василь Сліпак, відбудеться вже уп’яте маратон його пам’яті, під час якого виступатимуть музиканти з різних країн, які, зокрема, знали соліста й українського бійця. Але згадуватимуть Василя сьогодні по всьому світу. Як талановитого співака, серце якого билося за Україну і зупинилося теж за неї.
Вічна пам’ять!
