Зображення: uk.wikipedia.org

Про це повідомляють #Букви.

Андрій Гончаренко народився у сім’ї священника Онуфрія Гумницького. У рідному селі Крива Таращанського повіту Київської губернії здобув початкову освіту. У 1853 році закінчив вище відділення Київської духовної семінарії й пішов на службу до Києво-Печерської лаври, саме з того часу він мав ім’я Агапій.

Пізніше митрополит Філарет прийняв його на посаду секретаря канцелярії. Це дало можливість спостерігати за управлінням Російської Православної Церкви зсередини, стало підґрунтям для формування настроїв та світогляду Агапія.

Далі він познайомився з Пантелеймоном Кулішем та Михайлом Драгомановим, близькими за духом стали для нього вірші Тараса Шевченка

У 1857-му році отця Агапія призначили священником до посольської церкви Афін. Агапій мав вроджену схильність до мов, саме тому вивчив грецьку. Царська таємна розвідка уважно стежила за кореспонденцією отця і, перехопивши листа, передала його послові Росії у Греції Олександрові Озерову. Той, 16 лютого 1860 року запросив Агапія пообідати на пароплаві “Русалка”, вручив йому наказ про арешт і негайне повернення до Росії. Проте друзі, довідавшись про арешт, зуміли викрасти Агапія дорогою до Росії, і вже 4 березня він виїхав до Лондона.

Зображення: uk.wikipedia.org

Під час свого перебування у Лондоні Агапій Гончаренко підтримував зв’язки з Олександром Герценом, Михайлом Бакуніним та іншими емігрантами-опонентами царської влади, що проживали в західній Європі. Пізніше у часописах російських вільнодумців “Дзвін” та “Полярна Зірка”, що виходили в Лондоні, почали з’являтися статті отця Агапія.

З 1861 року, ієродиякон Агапій Гумницький виступав під псевдонімом Агапій Гончаренко.

Півторарічне перебування у Лондоні було наповнене цікавими знайомствами, подорожами, науковими пошуками. Агапій відвідав Османську імперію, побував на Афонській горі, де в одному з монастирів відшукав свого дядька — Дмитра Богуна. Він відвідав Єрусалим, побував у Ліванських горах і дивом врятувався в Єгипті, де на нього влаштувала замах російська розвідка.

18 жовтня 1864 року для того, щоб уникнути подальших переслідувань російських шпигунів, в османському порту Смирна отець Агапій сів на корабель, що прямував до Америки. У новому 1865 році він прибув до Нью-Йорка, де розпочав свою діяльність з викладання грецької мови та справляння богослужінь грецькою та старослов’янською мовами для невеличких тодішніх російських та грецьких громад Америки. Крім того, Агапій друкувався в часописах, був членом редколегії біблійного товариства та редагував переклад Біблії на арабську мову.

В 1867 році Америка потребувала освічених людей, які могли б розтлумачити мешканцям Аляски нові закони. Саме тому нова влада Аляски уклала угоду з Гончаренком про організацію російськомовних друкованих видань для мешканців Аляски.

Згодом Гончаренко переїхав до Сан-Франциско, Каліфорнія.. Там він зустрів інших політичних емігрантів з імперської Росії та разом із ними організував так званий Клуб декабристів. Це була перша слов’янська політична організація на території США.

На схилі віку Агапій з дружиною Альбіною Цітті жив у передмісті Сан-Франциско. Помер 5 (за іншими даними — 3 або 6) травня 1916 року. Похований разом із дружиною на фермі, яку занесено до офіційного списку історичних місць Каліфорнії під номером 1025. 15 травня 1999 року колишній хутір Агапія Гончаренка було оголошено державним заповідником “Україна”.