Про це у коментарі #Буквам розповів Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків (АУБ).
У квітні 2020 року набув чинності закон №361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення”.
Законом суттєво збільшується розмір суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу (зі 150 до 400 тис. грн).
Читайте також:
Сума 400 тисяч гривень — це той рівень, з якого банки мають подавати звітність до Державної служби з фінансового моніторингу. Однак якщо сума є нижчою, це ще не значить, що банки не моніторять такі операції.
“У банківській справі є такий принцип — KYC (know your customer, — дослівно “знай свого клієнта”). Банк має знати свого клієнта, тобто розуміти типовість фінансової поведінки клієнта”, — зазначає Андрій Дубас.
Наприклад, у клієнта є картковий рахунок фізичної особи (не фізичної особи-підприємця, ФОП). І на цей рахунок йому щомісяця зараховують заробітну плату. Банк вже знає, що цю суму він отримує тривалий проміжок часу, кошти є підтверджені — це заробітна плата. Це є типовою поведінкою клієнта. Звичайно, клієнт може зі свого рахунку здійснювати оплату комунальних послуг, чи подружжя іноді одне одному перераховують кошти. Це так само буде вважатися типовою поведінкою клієнта.
Однак на нетипову поведінку банк матиме реагувати, і власникові рахунку доведеться пояснювати надходження коштів.
“Коли такому клієнту ні з того ні з сього на рахунок надходить 100 чи 200 тисяч гривень, або навіть 50 тисяч гривень, тоді в системі банку автоматично спрацьовують індикатори. Тобто автоматична система показує, що ця поведінка вийшла за межі типовості. І тоді банк (він не зобов’язаний, проте він має право) може запитати у свого клієнта, що то за кошти і як вони потрапили на рахунок. На додаток, банк може заблокувати ці кошти на період з’ясування цієї ситуації.
Звичайно, клієнт може сказати, що позичив ці кошти у свого товариша на ремонт у квартирі. Тоді банк може попросити показати будь-який документ, який засвідчив би це: договір, розписка, договір приватної позики між фізичними особами. Якщо надається такий документ, банк відпускає кошти — питання знімається. І, до речі, коли ці кошти будуть повертатися, так само необхідно буде надати підтвердження”, — зазначає президент АУБ.
Напередодні у коментарі “Україна 24” Андрій Дубас зазначав, що якщо власник рахунку не може надати підтвердження причин надходження таких коштів, це може бути розцінене як порушення законодавства. Відповідальність за порушення передбачено частиною 3 статті 32 згаданого закону №361-IX.
За словами Дубаса, українці мають зрозуміти головне — з кожним роком цифровізація змушуватиме нас жити у дедалі відкритішому суспільстві, а це означає, що ми повинні мати пояснення будь-яким транзакціям. Цифровізація вже дає змогу банкам в автоматичному режимі моніторити нетипову поведінку клієнта.
“Для банку не важлива сума. Банк цікавить нетипова поведінка клієнта”, — зазначив Андрій Дубас.
Президент АУБ раніше рекомендував людям, які надають будь-які платні послуги, реєструватися як фізична особа-підприємець, оскільки провадження господарської діяльності без державної реєстрації може призвести до накладання штрафу.
“Навіть якщо людина вирішила продати якісь непотрібні речі, то це є ознакою підприємницької діяльності. І якщо банк поцікавиться, то може бути проблема в тому, що людина використовує рахунок фізичної особи не за призначенням. Тут може прослідковуватися потенційна загроза несплати податків і можуть бути застосовані санкції, що передбачені законом”, — сказав президент АУБ, наголосивши, що все ж варто навіть від одноразової операції сплатити податок.
Є податок на доходи фізичних осіб — 18%. Якщо людина займається продажем на постійній основі, то відкриття рахунку ФОПа та сплата податків знімає усі питання. Наприклад, річний обіг для третьої групи ФОП становить 7 млн грн на рік.
“Тобто можна спокійно здійснювати підприємницьку діяльність у межах малого бізнесу і не боятися, що банк з вас спитає”, — зазначив Андрій Дубас.
“Фінансова гігієна — це історія, з якою люди житимуть до кінця свого життя”, — наголосив він.
