Джерело: Associated Press
Блінкен стане найвищим посадовцем США, який відвідає Китай з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена. Спочатку його візит планувався на початку цього року, але був відкладений на невизначений термін після виявлення та збиття над Сполученими Штатами китайської шпигунської кулі.
Однак відтоді між США та Китаєм відбувалися взаємодії на нижчому рівні, попри триваючу ворожнечу та взаємні звинувачення щодо дій обох сторін у Тайванській протоці, Південно-Китайському морі, відмови Китаю засудити Росію за повномасштабне вторгнення в Україну та звинувачень з Вашингтона, що Пекін намагається посилити шпигунські заходи в усьому світі, зокрема й на Кубі.
13 червня Блінкен розмовляв зі своїм китайським колегою, міністром закордонних справ Цінь Ганом, щоб підтвердити поїздку.
Держсекретар США зустрінеться з високопосадовцями КНР, та обговорить важливість підтримки відкритих ліній зв’язку для відповідального управління відносинами між США та КНР.
У своєму зачитуванні телефонної розмови міністерство закордонних справ Китаю повідомило, що Цінь закликав Сполучені Штати поважати “основні проблеми Китаю”, такі як питання про самоврядування Тайваню, “припинити втручання у внутрішні справи Китаю та припинити завдавати шкоди суверенітету, безпеці та інтересам розвитку в ім’я конкуренції”.
Водночас Цінь зазначив, що китайсько-американські відносини “зіштовхнулися з новими труднощами та викликами” з початку року, і відповідальність обох сторін полягає у спільних напрацюваннях, щоб належно врегулювати розбіжності, сприяти обміну, співпраці та стабілізувати відносини.
Візит Блінкена був узгоджений між Сі та Байденом минулого року на зустрічі на Балі, під час якої лідери погодилися, що дві найбільші економіки світу повинні залишатися в контакті та вживати заходів, щоб гарантувати відсутність прорахунків у їхньому глобальному суперництві, які можуть призвести до конфлікту.
Зауважимо, 22 травня міністерство закордонних справ КНР закликало Сполучені Штати Америки “мати правильне розуміння Китаю, піти йому назустріч” та відновити двосторонні відносини.
17 травня президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден заявив, що зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, проте не уточнив, коли саме це відбудеться.
Минула зустріч між лідерами двох країн відбулася 14 листопада 2022 року. Тоді напередодні саміту G20 на Балі зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Глави двох наддержав потиснули один одному руки в готелі на Балі перед їхньою особистою зустріччю.
На початку травня цього року міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган заявив, що стабілізація китайсько-американських відносин є вкрай необхідною після того, як серія “помилкових слів і вчинків” вкотре заморозила відносини.
Під час зустрічі в Пекіні з послом США Ніколасом Бернсом Цінь акцентував, що Вашингтон має скоригувати своє ставлення до тайванського питання та припинити руйнування принципу “одного Китаю”.
Відповідаючи на запитання про зауваження, речник Держдепартаменту США Ведант Пател зауважив, що Бернс “передав приватно”, що не було змін у підході США, зокрема, щодо політики “одного Китаю”, відповідно до якої Вашингтон офіційно визнає дипломатичним шляхом Пекін, а не Тайбей.
Бернс говорив про сфери, де країни можуть співпрацювати, включаючи зміну клімату, глобальну охорону здоров’я та продовольчу безпеку.
Відносини між двома найбільшими економіками світу впали до мінімуму у 2022 році, коли колишня спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі відвідала демократично керований Тайвань, який вважає острів своєю територією.
У відповідь Пекін перервав кілька офіційних каналів зв’язку зі Сполученими Штатами. Напруженість спала в листопаді, коли лідери Джо Байден та Сі Цзіньпін зустрілися на саміті G20 в Індонезії та пообіцяли частіше вдаватися до діалогу.
Водночас нещодавно посол США в Китаї Ніколас Бернс заявив, що Сполучені Штати хочуть, аби Пекін тиснув на Росію, щоб вона припинила війну проти України. Бернс наголосив, що Китай мусить підштовхнути Росію до виведення усіх своїх військ, “щоб Україна могла повернути всю свою територію і знову бути повністю суверенною в усіх аспектах цього слова”.
Своєю чергою, президент Чехії Петр Павел заявив, що попри “мирні заклики” Китаю, цій країні навряд чи можна довірити роль посередника у встановленні “довготривалого та справедливого миру”.
Зауважимо, нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав лідерів ЄС зменшити свою залежність від Китаю. Він звинуватив уряд Пекіна, що той все більше виступає у ролі суперника та конкурента, а не партнера.
Водночас Брюссель запропонував запровадити санкції проти китайських компаній за підтримку російської військової машини – уперше з початку повномасштабної війни проти України, що, ймовірно, посилить напруженість у відносинах з Пекіном.
Натомість 26 квітня в ООН відбулося голосування за резолюцію, в якій згадувалася військова агресія Росії проти України. Серед тих, хто підтримав документ – Китай, Вірменія, Бразилія та Угорщина.
Нагадаємо, у Сінгапурі на безпековому саміті “Шангрі-Ла” глава Міноборони Китаю Лі Шанфу звинуватив США та їхніх союзників у спробі дестабілізувати Індійсько-Тихоокеанський регіон. За кілька годин до цього військові кораблі двох країн ледь не зіткнулися.
Проте, 4 червня міністр оборони Китаю Лі Шанфу заявив на саміті безпеки Азії, що конфлікт зі Сполученими Штатами буде “нестерпною катастрофою” та що його країна прагне діалогу замість конфронтації.
- Міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган застеріг від “емоційного погляду” на війну в Україні й заявив, що єдиний вихід – залишатися спокійними й раціональними та створити умови “для політичного вирішення”.
- Міністр закордонних справ Цінь Ган прокоментував новини щодо можливого внесення китайських компаній до 11-го пакету санкцій від Євросоюзу, заявивши, що Китай “суворо й сильно” відреагує на це.
- Вражені тісними зв’язками Китаю з президентом РФ Володимиром Путіним і його репресіями всередині країни, європейські країни встановлюють нові обмеження на китайський експорт та інвестиції в тактиці, яка більше відповідає стратегії, яку підтримує Вашингтон.
- 10 травня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну формує розрахунки Китаю щодо можливого вторгнення на Тайвань.
