#Букви розповідають історію свята.

Вперше свято 1 травня, День солідарності трудящих, відзначали в 1886 році в США. Тоді по всій країні проходили масові демонстрації, під час яких вимагали встановити 8 годинний робочий день. На деяких підприємствах тоді доводилося працювати по 15, а то й по 20 годин.

Наймасовіша демонстрація тоді відбулася в Чикаго. Вимагати поліпшення умов праці тоді одночасно вийшли майже 500 тисяч американських громадян.

На третій день демонстрацій поліцейські спробували розігнати мітингувальників. В результаті сутичок шестеро мітингувальників загинули, багато хто отримали поранення. 4 травня хтось з працівників кинув бомбу в натовп поліцейських, як помсту. В результаті вибуху семеро правоохоронців загинули, ще майже 50 постраждали.

Після цього поліція заарештувала лідерів мітингувальників. Вісьмох з них звинуватили в причетності до вибуху і приготували до повішання, але пізніше трьом з них міру покарання замінили на 15 років каторги.

П’ятьох повісили 11 листопада 1887 року.

1 травня аналогічні демонстрації відбулися в Балтіморі, Вашингтоні, Нью-Йорку, Пітсбурзі, Детройті і не тільки.

У 1888 році було створено Американську федерацію праці в Сент-Луїсі. Там 1 травня проголосили Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників.

Ще рік тому, 14 липня 1889, на Другому Паризькому конгресі Другого Інтернаціоналу, після доповіді американських працівників про рух за права трудящих в США, було вирішено щорічно влаштовувати демонстрації, під час яких в один і той же день, у всіх країнах і містах, трудящі будуть виходити на вулиці, вимагаючи скорочення робочого дня до 8 годин. Так, таким днем ​​вибрали 1 травня, в пам’ять про події 1886 року в Чикаго.

На наступний рік, в 1890 – Міжнародний день солідарність трудящих вперше відсвяткували в багатьох країнах світу.

Але не всюди цей день пройшов спокійно. Наприклад, в Будапешті, Кракові, Празі, Відні, а також в багатьох американських містах, 1 травня трудящі провели мирні демонстрації, тоді як в містах Франції та Італії були сутички трудящих з поліцією. У Барселоні, наприклад, жандарми стріляли по натовпу мітингувальників, вбивши кілька десятків робітників.

На території СРСР свято 1 травня не стільки виражало солідарність тих, хто працюють, скільки мало  офіціозно-політичний характер. У цей день трудящі не вимагали дотримання своїх прав, а оспівували організаторські здібності влади, яка нібито забезпечувала їм краще життя завдяки багатогодинній праці і про виконання поставлених планів.

1 травня в Україні

Вперше 1 травня на території сучасної України відзначили у Львові в 1890 році. Тоді свято називали “Львівська маївка”. На демонстрацію тоді зібралися 4 тисячі працівників різних національностей: поляки, українці, євреї. Там були такі відомі українці, як Іван Франко та Михайло Павлик. На віче демонстрації було прийнято резолюцію, яка встановлювала 8-годинний робочий день, заборону дитячої праці, нічну роботу для жінок.

На сході країни 1 травня вперше відсвяткували в 1900 році.

Як в Українській Народній Республіці (УНР), так і в незалежній Україні, свято 1 травня відзначалося на державному рівні. Тільки в 2017 році, при президентстві п’ятого українського лідера Петра Порошенка, Верховна Рада внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України. Згідно з цими змінами, “День міжнародної солідарності трудящих” було перейменовано в “День праці”, а 2 травня перестало бути офіційним другим вихідним.

В цей день всі держпідприємства і держустанови закриті.

Зараз в Україні на 1 травня українці йдуть не на демонстрації, а на шашлики або на город.

В умовах загальнонаціонального карантину українців закликали бути вдома, дотримуючись соціального дистанціювання і заходів карантину.

День праці в світі: які країни святкують

1 травня святкують у всіх пострадянських країнах.

Наприклад, в Росії і Таджикистані 1 травня відоме, як День весни і праці.

1 травня офіційно відзначають як національне свято Австрія, Албанія, Алжир, Аргентина, Вірменія, Аруба, Бангладеш, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Болівія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Угорщина, Венесуела, В’єтнам, Гватемала, Німеччина, Греція, Гондурас, Гонконг , Домініканська республіка, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Індія, Йорданія, Ірак, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Камерун, Кенія, Киргизія, Китай, КНДР, Колумбія, Коста-Ріка, Кот-д’Івуар, Куба, Латвія, Ліван, Литва, Люксембург, Маврикій, Малайзія, Мальта, Марокко, Мексика, Молдова, М’янма, Непа л, Нігерія, Норвегія, Пакистан, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Республіка Гаїті, Республіка Кіпр, Республіка Корея, Російська Федерація, Румунія, Сальвадор, Північна Македонія, Сербія, Сінгапур, Сирія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туреччина , Україна, Уругвай, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чилі, Чорногорія, Чехія, Швеція, Шрі-Ланка, Еквадор, Естонія, ПАР.