Леоніде Петровичу, якби хоча б десять років тому Вам сказали, що в Україні запрацює Національний фонд досліджень і Ви його очолите, як би Ви відреагували?

Я б відповів, що це наукова фантастика! Ще не так давно годі було й уявити, що грантовий фонд діятиме в Україні. Українські науковці звичайно знали про великий авторитет у науковому середовищі подібних фондів розвинутих країн і високу ефективність їх роботи, але не сподівалися, що це стане у близькій перспективі можливим у нас.

Створення фонду, що фінансує наукові дослідження за грантовим принципом на конкурсних засадах – це, без перебільшення, історична подія для української науки в цілому. Хочу підкреслити, що для нас неважливо, чи є проєкти фундаментальними або прикладними, чи працюють колективи науковців у НАН України або у закладах вищої освіти. Єдиний критерій – вагомість роботи та отриманий результат.

З чого починалася робота Фонду?

Початок відліку – ухвалення Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” у 2015 році. Проте тоді Фонд був таким же, майже фантастичним, прожектом, як і 1,7 відсотки ВВП на науку та посадовий оклад молодшого наукового співробітника на рівні подвійної середньої заробітної плати у промисловості.

Наші мрії перейшли у практичну площину тільки після обрання наукової ради Фонду у кінці 2018 року. У 2019 році було створено дирекцію Фонду як державну установу, обрано виконавчого директора Фонду.

Окремо зазначу, що для оголошення конкурсів необхідно було мати відповідні нормативні документи, затверджені Урядом. Згідно з чинним законодавством, Фонд має надавати грантову підтримку за дев’ятьма напрямками. Враховуючи, що шлях від початку розробки документу до його затвердження Урядом займає не один місяць, було розроблено тільки “Порядок конкурсного відбору та фінансування проєктів із виконання наукових досліджень і розробок”, що забезпечило на початок 2020 року можливість проведення конкурсів, хоча, на жаль, тільки по одному із можливих напрямів діяльності Фонду.

Для оголошення конкурсів лишалося створити у надзвичайно стислі терміни онлайн-систему для реєстрації експертів, прийому заявок і проведення експертиз, що й було успішно виконано у 2020 році, практично одночасно з процесом підготовки і проведення конкурсів.

До речі, як виявилося, оголошення конкурсів, їх проведення, укладання договорів на виконання проєктів, затвердження звітів про виконання етапів вимагають проведення засідань наукової ради Фонду з частотою, на порядки більшою, ніж передбачено в законі (не менше одного разу на три місяці). Але з початком пандемії спрацював принцип “не було б щастя, так нещастя допомогло” – вся робота наукової ради перейшла в онлайн. Наукова рада провела близько півсотні засідань, кожне з яких тривало не одну годину. Безмежно вдячний колегам, які вклали у справу стільки зусиль та власного часу при тому, що всі члени наукової ради (так само як і голова Фонду) працюють виключно на громадських засадах.

Які конкурси відбувалися у минулому році і як проходив відбір заявок?

У 2020 році на грантову підтримку наукових досліджень Фондом у бюджеті після його квітневого коригування передбачалось 266,7 мільйонів гривень. Звісно, ми не могли не реагувати на виклики пандемії і тому вирішили оголосити конкурс “Наука для безпеки людини та суспільства”. На фінансування цього конкурсу спочатку було виділено 100 мільйонів гривень (пізніше ця сума зросла на 21,7 млн. гривень). Зазначу, що тематика не обмежувалася тільки боротьбою з COVID, розглядалися проєкти з проблематики протидії будь-яким інфекційним хворобам, стихії, гуманітарним викликам. тощо. Другий конкурс оголосили для колективів, що складаються з керівника – провідного вченого, та його, обов’язково молодих, учнів. На цей конкурс було виділено 150 мільйонів гривень.

Для безпосереднього проведення конкурсів було створено комісії, інформація про склад яких була конфіденційною з метою уникнення можливого корупційного впливу. Наукова рада не мала жодного впливу на відбір переможців конкурсу – комісії були повністю незалежні. Керівництво наукової ради, навіть голова, до кінця конкурсів не мали доступу до системи і не бачили оцінок експертів.

Кожен проєкт оцінювали як мінімум три незалежні експерти і, якщо фінансування було обсягом більше двох мільйонів на рік, в обов’язковому порядку залучали й іноземних експертів.

Скільки проєктів стало переможцями?

Усього на конкурси було подано 931 заявку. Опрацювати і оцінити таку кількість наукових ідей зовсім непросто і жоден фонд у світі не проводить конкурси з такою кількістю заявок у подібні стислі терміни. У безпековому конкурсі перемогли 76 проєктів, у другому – 140.

Таким чином, із більш ніж 900 проєктів 216 стали переможцями. 23% – це, безперечно, досить високий показник успіху, адже, наприклад, у європейській програмі “Horizon 2020” він складає 10–15 %.

Скільки часу у наукових колективів є на реалізацію проєктів?

Проєкти з безпекового конкурсу розраховані на один-два роки, у другому можливе фінансування протягом трьох років. Зазначу, що ми просили у Верховної Ради 970 мільйонів на 2021 рік, але отримали лише 733. Тому на фінансування проєктів-переможців у 2021 році у повному обсязі коштів фактично не вистачає.

Як НФДУ контролює виконання роботи?

Керівники проєктів подають науковий звіт і фінансовий звіт про використання коштів за кожен етап (до речі, у 2021 році планується два етапи). Кожен звіт розглядає наукова рада, яка ухвалює рішення про продовження чи припинення фінансування проєкту. Наприкінці 2020 року ми провели п’ять засідань і заслухали всі 216 звітів. Кожне засідання тривало чотири-п’ять годин, слухали не формально, вникали в усі деталі. На жаль, деякі науковці вважають: головне, отримати фінансування, а зі звітом “якось буде”. Однак у НФДУ такий підхід не проходить – звіт має бути конкретний і детальний. Тому деякі проєкти отримала попередження про недоліки, а фінансування двох проєктів не продовжено.

Перші проєкти вже фінішували, над іншими триває активна робота. Які проєкти-переможці Ви б відзначили?

Прикладом актуального і результативного проєкту, який є одним із двох уже завершених, є проєкт “Економіко-математичне моделювання та прогнозування впливу COVID-19 на розвиток України у загальнонаціональному та регіональному контекстах: фактори громадського здоров’я та соціо-еколого-економічні детермінанти”, який виконали вчені Сумського державного університету. Вони дали відповіді на низку запитань, зокрема, чому в одних регіонах рівень захворюваності менший, а в інших – більший; чи мають бути карантинні обмеження однаковими для всіх областей; як карантин змінив траєкторію економічного розвитку і які наслідки це матиме в майбутньому.

У безпековому конкурсі продовжуються важливі проєкти з розробки вакцини проти COVID-19. Дослідження виконують наукові колективи з Інституту біології клітин НАН України та Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Дослідники працюють дуже активно і є надія, що ефективна українська вакцина світового рівня буде створена.

Проєкт зі створення штучної шкіри виконують науковці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. Це унікальне дослідження, аналогів якому у світі немає.

Чимало проєктів світового рівня є в галузі теоретичної та експериментальної фізики, квантових систем обробки інформації, а також з ряду інших проривних наукових напрямів.

Чи плануєте роботу в напрямку популяризації науки?

Так, це один із важливих напрямків грантової підтримки. У Стратегії діяльності НФДУ, з якою можна ознайомитися на сайті НФДУ, записано, що з 2023 року Фонд має оголошувати конкурси за всіма напрямами, які передбачені законом. Це, звичайно, стосується і конкурсів розробок, направлених на популяризацію науки. Але ми вже наразі регулярно розповідаємо про проєкти-переможці, про отримані результати при їх виконанні, – це теж популяризація науки. Сподіваємося, що учасники проєктів також розкажуть про свої здобутки в ЗМІ та соціальних мережах.

Леоніде Петровичу, якщо озирнутися назад, на ці складні місяці роботи, що Ви відчуваєте?

Я пишаюсь тим, що ми досягли поставленої мети. Проблем було дуже багато, часто були на грані фолу, але не здалися, все вирішували й рухалися вперед. Нині є Фонд, що ефективно працює, є проєкти-переможці, є вагомі результати роботи. І, звісно, у нас великі плани на майбутнє.

Розмовляла Світлана Галата