Про це нардепка повідомила у Facebook.

Вона пояснила, що скандал із новопризначеною пані послом в Болгарії показує нульову роль ВР і профільного комітету в кадрових дипломатичних призначеннях. Та нагадала, що зокрема у США майбутній посол обов‘язково проходить співбесіду з комітетом закордонних справ, цей комітет є одним із найвпливовіших в Конгресі і може заблокувати призначення.

Водночас, за словами Геращенко, у ВР нинішнього скликання роль комітету закордонних справ “звелася до голосування за відрядження слуг, бо опозиції і це часто блокують”.

Чи не вперше в історії української дипломатії представників профільних комітетів закордонних справ і євроінтеграції навіть не запросили на щорічну зустріч послів. Хоч там була панель, присвячена міжпарламентській дипломатії. Але обговорювали її традиційно без депутатів, тільки з керівництвом ВР, яке перебрало на себе функціі комітету закордонних справ”, – зазначила Геращенко.

Народна обраниця зауважила, що прийшов час ініціювати зміни в закон “Про дипломатичну службу”. Наголосивши, що в парламентсько-президентській республіці має бути відновлено контроль за дипломатичними призначеннями. Геращенко запевнила, що від таких змін тільки виграє євроінтеграція та імідж України за кордоном.

Депутати від “Європейської Солідарності” вже готують такі зміни, і днями їх зареєструють.

Довідка. В Україні посли призначаються президентом України за поданням міністра закордонних справ України. Одночасно з призначенням на посаду, послу присвоюється дипломатичний ранг-звання Надзвичайного і Повноважного посла України. Повноваження, обов’язки та права посла чітко регламентуються Законом України “Про дипломатичну службу”.

Тож згідно п.3 ст.13 закону, спеціальними вимогами до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, є:

1) наявність вищої освіти із ступенем не нижче магістра – для дипломатичних службовців;

2) володіння відповідним рівнем професійної компетентності згідно з вимогами, визначеними Міністерством закордонних справ України;

3) володіння іноземними мовами в обсязі, необхідному для виконання посадових обов’язків;

4) стан здоров’я, який дозволяє бути направленим у довготермінове відрядження, підтверджений документом, виданим у встановленому законодавством порядку;

5) відсутність обставин, що можуть перешкоджати виконанню посадових обов’язків під час роботи в системі органів дипломатичної служби.