«Ми мали швидше реагувати на агресивність Росії» – Меркель

Про це вона розповіла в інтерв’ю Die Zeit.

На той час РФ була виключена з “Великої вісімки”, а війська НАТО були розміщені в країнах Балтії.

Але ми повинні були швидше реагувати на агресивність Росії, – зазначила вона.

Однак колишня канцлерка також захищає багато своїх рішень того часу. Наприклад, було правильно підтримати Мінську мирну угоду, вважає вона. Ви повинні зрозуміти рішення з того часу, адже у 2015 році Росія могла “легко перегнати” Україну, зазначила Меркель.

За її словами, ініціювання вступу України та Грузії до НАТО, яке обговорювалося у 2008 році, було неправильним. Меркель переконує, що країни не мали для цього ні необхідних передумов, ні повністю врахували наслідки такого рішення як щодо дій Росії проти Грузії та України, так і щодо НАТО та його правил надання допомоги. А Мінську угоду 2014 року вона називає “спробою дати Україні час”.

І я дуже сумніваюся, що тоді країни НАТО могли зробити стільки, скільки роблять зараз, щоб допомогти Україні. Це була спроба запобігти саме такій війні. Той факт, що це не вдалось, не означає, що спроби були помилковими, — пояснила вона.

З іншого боку, Меркель самокритична, коли їй неодноразово не вдалося досягти двовідсоткової цілі НАТО протягом свого терміну перебування на посаді. Союз був єдиною політичною силою, яка мала цю вимогу в урядовій програмі. Зрештою, однак, не вдалося збільшити витрати на оборону до необхідного рівня, тобто до двох відсотків річного економічного виробництва Німеччини.

Поки що Меркель здебільшого лише захищала Росію та оборонну політику. Її політика запобігла гіршим речам, сказала вона в червні під час виступу в Берліні. Навіть якщо ексканцлерка зараз вперше висловлює самокритику, в інтерв’ю вона продовжує суперечити більшості поточних критичних зауважень свого часу в уряді.

Раніше колишня канцлерка ФРН Ангела Меркель розповіла, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну не було для неї несподіванкою. За її словами, вона намагалася вплинути на президента РФ Володимира Путіна, однак їй завадило те, що термін її перебування на посаді канцлерки добігав кінця.

• Ангела Меркель заявила 13 жовтня, що не шкодує про курс, який уряд обрав у своїй енергетичній політиці та РФ під час її перебування при владі, що, на думку критиків, зробило найбільшу економіку Європи занадто залежною від російського газу.
• Голова Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсґен вважає, що Німеччина не має більше виключати членства України в НАТО, як це сталося у 2008 році.
• Прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте закликала США або будь-яку європейську країну надати Україні ракети великої дальності, наприклад, ATACMS.