Джерело: історик Тімоті Снайдер у Twitter.
Одним з наслідків стала гуманітарна катастрофа: тисячі будинків затоплені, десятки тисяч людей змушені евакуюватись або чекають на порятунок. Іншою проблемою стане екологічна криза, як втрата водно-болотних угідь та інших природних середовищ. Крім того, було знищено українські сільськогосподарські угіддя та інші елементи української економіки.
Історик надав поради, як він вважає, треба писати про трагедію:
- 1. Уникайте спокуси почати розповідь про цю рукотворну катастрофу, враховуючи точки зору обох сторін. Це не журналістика.
- 2. Заяви російського речника про те, що Україна щось зробила (зокрема про Каховську ГЕС) — не є частиною розповіді про події в реальному світі. Це частина іншої розповіді, яка передбачає всі обурливі заяви, які Росія робила про Україну з моменту першого вторгнення у 2014 році
- 3. Цитування російських заяв поруч з українськими є несправедливими щодо українців. Те, що говорили російські речники, майже завжди було неправдою, тоді як те, що говорили українські речники, здебільшого було надійним.
- 4. Якщо потрібно цитувати російського речника (наприклад, Дмитра Пєскова), то слід зазначити, що ця конкретна фігура брехала про всі аспекти цієї війни. Це не образа, а контекст. Читачі, які підбирають історію в середині, повинні знати передісторію.
- 5. Якщо цитується російська пропаганда для зовнішнього споживання, то вона повинна бути і для внутрішнього споживання. Пропагандисти довго стверджували, що українські греблі потрібно підірвати. Російський парламентарій сприймає як належне, що Росія підірвала дамбу і радіє наслідкам.
- 6. Коли історія починається з обох сторін, читачам пояснюють, що об’єкт у фізичному світі (наприклад, дамба) є лише елементом оповіді. Їх направляють у неправильний жанр (літературу) саме в той момент, коли потрібен аналіз. Це робить “медвежу” послугу їхній свідомості.
- 7. Дамби – об’єкти, а як їх можна знищити – тема для експертів. Ця історія NYT має вищезгадані недоліки, але й одночасно велику перевагу в тому, що розглядає дамби як фізичні об’єкти, а не як предмети наративу. Стає зрозуміло, що дамбу, ймовірно, зруйнував вибух зсередини.
- 8. Росія контролювала відповідну частину дамби, коли вона вибухнула. Це елементарна частина контексту. Це переважає те, що хтось каже. Коли вбивство розслідується, детективи думають про засоби. Росія мала засоби. Україна – ні.
- 9. Історія починається не в той момент, коли проривається дамба. Протягом останніх п’ятнадцяти місяців Росія вбивала українських мирних жителів і руйнувала українську цивільну інфраструктуру, тоді як Україна намагалася захистити своїх людей і структури, які дають їм життя.
- 10. Налаштування включає військову історію. Армії, які атакують, не підривають дамби, щоб перекрити свій власний шлях просування. Армії, які відступають, підривають дамби, щоб сповільнити просування іншої сторони. Україна наступала, а Росія відступала.
Історик додатковим пунктом зазначив, що прагнення до об’єктивності не означає, що треба розглядати подію як підкидання монети між двома публічними заявами. Утім об’єктивність вимагає думати про всі аспекти: фізичні об’єкти, фізичне розташування людей, які є частиною репортажу, а також про всі передумови, як сучасні та історичні, які потрібні читачеві.
Довідка. Тімоті Снайдер – фахівець з історії Східної Європи та, зокрема, України, Польщі, Росії. Автор монографій “Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним”, “Чорна земля. Голокост як історія і застереження”, “Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь” тощо.
Книга “The Road to Unfreedom” перекладена українською у 2020 році – “Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка”.
У листопаді 2022 року Тімоті Снайдер став одним з амбасадорів платформи United24. Його напрямок — збір коштів на систему протидії ворожим БПЛА.
- Президент України Володимир Зеленський розповів, що ООН та Червоний Хрест не відповіли на запит України про допомогу постраждалим внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Водночас Російський Червоний Хрест активно допомагає виплатами жителям Шебекіного (Бєлгородська область РФ).
- Херсон — єдиний обласний центр, який вдалося захопити росіянам на початку повномасштабної війни, пробув під окупацією довгих 9 місяців. 11 листопада 2022 року місто звільнили Збройні сили України. Вже 6 червня російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС, що спричинило підтоплення 20 населених пунктів на правому березі річки Дніпро. У репортажі #Букв розповідаємо про те, як відбувається евакуація цивільних та активізацію волонтерів.
