Рада голосами «слуг» підтримала закон про конкурси на держслужбу з поправками Зеленського «під Вітренка»

Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За документ № 4531 проголосували 267 народних депутатів – в основному від “Слуги народу”.

Так, за закон проголосували 226 нардепів від “Слуги народу”, 18 – від групи “За майбутнє”, 17 – від групи “Довіра”, 6 позафракційних.

Решта фракцій (“Європейська Солідарність”, “Батьківщина”, “Голос”, ОПЗЖ) не дали жодного голосу.

Що передувало сьогоднішньому голосуванню?

Як відомо, 16 лютого Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт, яким поновлюються конкурси на зайняття посад державної служби. Його доповнили правками щодо “повноважень в.о. міністра”.

У залі лунали заяви, що ці поправки вносяться під одну кандидатуру – в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.

У результаті була підтримана поправка голови комітету ВР з питань економічного розвитку, нардепа -“слуги” Дмитра Наталухи. Нею частково розширюються повноваження в.о. міністрів. При цьому вона встановлює, що один і той самий виконувач обов’язків міністра не може виконувати ці розширені повноваження понад 60 днів.

У поправці також виписано, що “забороняється покладання обов’язків міністра на особу, кандидатура якої на посаду відповідного міністра була відхилена Верховною Радою України поточного скликання” (тобто, якби кандидатура Вітренка була провалена в Раді знову, то він би не зміг більше виконувати обов’язки міністра).

Володимир Зеленський вказаний закон ветував і закликав Верховну Раду вилучити із нього “норми щодо обмеження виконання повноважень заступниками міністра, якщо посада міністра є вакантною”.

На думку Зеленського, “якщо протягом тривалого часу нардепи не призначають міністра – а таке не раз у нас бувало, – ці норми закону призведуть до паралічу діяльності всього міністерства”.

Що ухвалила Рада сьогодні?

Верховна Рада сьогодні підтримала обидві правки Зеленського до закону (так звані “правки під Вітренка”) та сам закон у цілому.

За президентські поправки голосували окремо, обидві були враховані.

Ряд нардепів під час обговорення знову зазначали, що зміни вносяться лише під одну людину – в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.

У першій з поправок йдеться, що “перший заступник міністра, заступники міністра дають обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів (у разі утворення) доручення”.

Цією поправкою  з закону вилучили  норми: про заборону виконання в.о. міністрами низки повноважень більш ніж 60 днів; про заборону покладання обов’язків міністра на особу, кандидатура якої на посаду відповідного міністра була відхилена Верховною Радою поточного скликання.

Відтак Юрій Вітренко зможе залишатися на посаді в.о. міністра енергетики, незалежно від того, чи провалить Рада знову його кандидатуру. Також Вітренко матиме повноцінні міністерські повноваження.

Про це, зокрема, говориться, у висновку Головного науково-експертного управління ВР.

“Головне управління не може погодитись з суттю пропозицій президента України, оскільки обмеження повноважень, встановлені частиною четвертою статті 9 чинного закону України “Про центральні органи виконавчої влади” для осіб, які виконують обов’язки міністра у випадках, коли його посада є вакантною, стимулюють прем’єр-міністра України своєчасно розв’язувати питання про внесення кандидатури міністрів і при цьому пропонувати на розгляд парламенту ті кандидатури, які можуть знайти підтримку депутатського корпусу. Виключення цих обмежень (а саме до цього зводиться суть пропозицій) надаватимуть виконавчій владі можливість пропонувати для призначення на посади міністрів осіб, які не мають підтримки законодавчого органу, а в разі їх не призначення парламентом – призначати таких осіб без рішення парламенту “виконувачами обов’язків міністра”, які матимуть усі повноваження призначеного парламентом міністра. Таким чином створюються умови для фактичного ігнорування конституційного повноваження Верховної Ради України здійснювати призначення на посади членів Кабінету Міністрів України“, – наголошується у висновку.

Друга поправка стосувалася “усунення техніко-юридичного недоліку” закону про поновлення конкурсів на держслужбу “з прикінцевих положень”.

За підсумками голосування прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що ухвалений закон “дасть змогу розблокувати роботу Міністерства енергетики та виплатити зарплати працівникам державного сектора енергетичної галузі”.

Як Вітренка призначали та не призначили

16 грудня стало відомо, що Банкова пропонує призначити колишнього топменеджера НАК “Нафтогаз України” Юрія Вітренка на посаду першого віцепрем’єра з питань енергетики. #Букви розповідали, що призначення Вітренко стало предметом торгів в парламенті, а також про те, в чиїх інтересах таке призначення.

Ввечері того ж дня спливло, що Офіс президента пролобіював у Кабміні премію для Вітренка в розмірі 170 млн гривень напередодні голосування в парламенті за його призначення.

Вітренко в “Нафтогазі” відповідав за реалізацію проєкту із захисту і представництва інтересів компанії в суперечках з російським “Газпромом”. Після того, як компанія перемогла в арбітражі, Вітренко вимагав від “Нафтогазу” виплатити йому премію через суд. Саме про цю премію і йшлося.

17 грудня профільний комітет не підтримав кандидатуру Вітренка, згодом не підтримав і зал.

21 грудня уряд на екстреному засіданні призначив Вітренка в.о. міністра енергетики, однак чинне законодавство визначає, що у такому статусі він може перебувати не більше 30 днів.

28 січня Верховна Рада України знову не підтримала призначення Юрія Вітренка.

• За час перебування на посаді в.о. міністра Юрій Вітренко встиг запропонувати “розблокувати експорт газу з Росії”, який здійснюватимуть “незалежні компанії з РФ”, а потім заявити, що Україні потрібно терміново від’єднатися від енергосистеми з Росією та Білоруссю.