Рада схвалила запуск реформи річкових перевезень: що передбачає законопроєкт

Про це повідомляє кореспондент #Букв.

За проєкт закону № 1182-1-д проголосували 276 народних депутатів.

Згідно з пояснювальною запискою, документ спрямований на “розвиток берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту, поліпшення стану річкового господарства, сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту та залучення інвестицій, переорієнтацію вантажопотоків на екологічний та економічний річковий транспорт”.

Законопроєктом імплементуються основні вимоги директив і регламентів Євросоюзу (відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС).

Що передбачає законопроєкт:

• З’являються конкретні стимули для переорієнтації вантажопотоків з автомобільних доріг і залізниці на внутрішній водний транспорт.

• Законодавчо регулюється використання річкових водних шляхів і їх берегових смуг, різних видів судів і водних мотоциклів.

• Внутрішні водні шляхи інтегруються в логістичну схему, що дозволить Україні посилити свої позиції в транспортній системі країн-членів ЄС.

• Буде створено Державний фонд розвитку внутрішніх водних шляхів, який необхідний для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі і можливості підвищення пропускної здатності річки.

Як поінформували в пресслужбі Міністерства інфраструктури України, перехід частини вантажу з автодоріг на річку допоможе істотно розвантажити дороги і зменшити витрати на їх ремонт. Згідно з даними міністерства, 1 млн тонн вантажів, що перевозяться річкою і перенаправлені з наземного транспорту, зменшує витрати на ремонт доріг на 1 млрд грн протягом 4 років.

За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, ухвалення законопроєкту також дозволить:

• збільшити вантажопотік до 30 млн тонн на рік (з економічним ефектом для держави в 13-16 млрд грн щорічно);

• поліпшити конкуренцію на ринку, збільшити інвестиції завдяки рівним умовам і прозорим правилам, створити нові робочі місця для людей;

• використовувати потужності Дніпра не на 10%, як зараз, а на повну;

• створити Держфонд розвитку внутрішніх водних шляхів для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі, понад 75% з яких зараз зношені;

• забезпечити розвиток пасажирських річкових перевезень, у тому числі міжнародних;

• стимулювати суднобудування і відновлення українських підприємств;

• лібералізувати ринок, допустивши судна під іноземним прапором, і стимулювати міжнародну торгівлю;

• провести дерегуляцію галузі шляхом введення безкоштовного проходження шлюзів і часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах;

• спростити адміністративні процедури при реєстрації суден та видачі кваліфікаційних документів;

• імплементувати європейські норми і привести українське законодавство у відповідність з європейським.

Штрафи для судновласників

Закон передбачає, що за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт на судновласників накладаються адміністративно-господарські штрафи.

Наприклад, за завантаження судна внутрішнього плавання понад вантажну марку загрожує покарання у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень).

Такий же штраф передбачений за вихід у рейс судна внутрішнього плавання, яке не має суднових документів, або ж стан корпусу, механізми та обладнання якого не відповідають встановленим вимогам.

Вихід у рейс судна внутрішнього плавання, що не зареєстровано в установленому порядку, а також з відключеним або несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації судна будуть карати штрафом в 5 тисяч мінімумів (85 тисяч гривень).

За перевезення судном вантажу без оформлення транспортного документа, якщо воно передбачено законом або міжнародним договором України, передбачений штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тисяч гривень).

У разі вчинення однією особою двох або більше правопорушень штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Закон набуває чинності з 1 січня 2022 року, крім окремих положень, які почнуть діяти через три роки з дня опублікування документа.

Фото: #Букви

• Раніше Кабінет Міністрів звільнив керівництво Державної служби морського та річкового транспорту.