Про це повідомляє Deutsche Welle.

Галузін заявив, що Москва нібито “нікому не диктує”, яким зовнішньополітичним курсом рухатися, “коли це не врозріз із взаємними зобов’язаннями, зокрема й щодо ОДКБ, ЄАЕС та СНД”, проте додав, що “штучне руйнування зв’язків з Росією здатне обернутися тяжчою шкодою, ніж витрати від горезвісних вторинних санкцій”.

Раніше в Брюсселі повідомили, що Євросоюз, який готує одинадцятий пакет обмежувальних заходів, має намір закрити лазівки в санкціях, що вже діють, проти Росії за її повномасштабний напад на Україну.

Єврокомісія запропонувала внести до чорного списку зокрема компанії в країнах Центральної Азії та Кавказу, які сприяють обходу обмежень. На думку європейських посадовців, через Казахстан, Киргизстан, Узбекистан та інші країни регіону постачаються товари, які підпали під санкції ЄС.

Зауважимо, після російського повномасштабного вторгнення в Україну Сполучені Штати діяли в партнерстві з майже 40 іншими урядами, щоб накласти санкції на Росію, включаючи обмеження доступу Москви до зброї, комп’ютерних мікросхем, частин літаків та інших продуктів, необхідних для підживлення її економіки та війни. Санкції також поширилися на російські авіакомпанії. Натомість дані російської митниці показують, що у 2022 році до РФ було відправлено деталі літаків Boeing, Airbus та інших на мільйони доларів.

Також стало відомо, що представники країн-членів ЄС, які 12 травня зустрічалися у Брюсселі для обговорення 11-го пакета антиросійських санкцій, не змогли прийняти рішення. Ще одне засідання має відбутися наступного тижня.

Додамо, що 10 травня країни Європейського Союзу провели першу дискусію щодо нових санкцій через повномасштабну війну РФ проти України. Нові санкції будуть націлені на компанії Китаю та Ірану, а також на зменшення експорту заборонених товарів до РФ з третіх країн.

Для ухвалення чергового, вже 11 пакету санкцій проти РФ, потрібно, аби його підтримали всі 27 держав-членів Євросоюзу.