Про це повідомляє Bloomberg.

Коли російські війська збиралися для повномасштабного вторгнення в Україну на початку минулого року, комп’ютерні системи, які сусідня Молдова використовувала для управління своїми операціями безпеки вздовж кордону з Україною, зазнали атаки.

За нападом, про який раніше не повідомлялося, який міг порушити здатність Молдови впоратися з потоком українських вимушених біженців і зерна, послідувала серія подібних атак. В ході війни проросійські облікові записи у соціальних мережах поширювали неправдиві заяви, спрямовані на дискредитацію молдовського уряду, а “тролі” бомбардували владу Молдови тисячами фальшивих погроз про вибухи.

У серпні хакери зламали сервери електронної пошти, які використовуєя офіс президентки Молдови; у листопаді хакери також опублікували тисячі приватних повідомлень, які, як вони стверджували, викрали у Анни Ревенко, міністерки внутрішніх справ Молдови, та Сергія Литвиненка, який тоді обіймав посаду міністра юстиції.

Офіційні особи Молдови кажуть, що кампанія кібератак і дезінформації триває, оскільки війна затягується. Вони описують це як навмисну спробу підірвати – або навіть усунути – дружній до Заходу уряд у країні, яка межує із зоною бойових дій. Кібервійна в поєднанні з економічною шкодою, спричиненою війною, має потенціал для глибокої дестабілізації.

“Вони хочуть налякати населення, щоб викликати постійне відчуття паніки, страху. Це випробування, якого ми ніколи не проходили з часів нашої незалежності”, – сказала Ревенко.

Російські хакери не мали великого успіху в самій Україні, де багато експертів передбачали, що режим президента РФ Володимира Путіна використовуватиме кібератаки, щоб дестабілізувати уряд або вивести з ладу інші важливі системи.

Експерти пояснюють здатність України захистити свої комп’ютерні системи частково допомогою американських технологічних компаній, зокрема Google і Microsoft Corp.

У Молдові Росія та пов’язані з нею хакерські групи, схоже, грубо поводяться з відносно слабким захистом країни.

“Росія більше навіть не хоче маскувати атаки; вони просто жорстоко атакують будь-якими способами”, – зазначив Густав Грессель, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.

Паніше Молдова була республікою Радянського Союзу, але стала незалежною з 1991 року. Нація з населенням 2,6 мільйона осіб є однією з найбідніших у Європі, і вона сильно постраждала від повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За даними ООН, з початку війни в країну в’їхало близько 800 тисяч українців. Україна перенаправила близько 60% свого експорту зерна через територію Молдови після закриття чорноморських морських шляхів, – повідомляє уряд Молдови. Окрім контролю над довгим українським кордоном, Молдова має справу з регіоном, контрольованим російськими сепаратистами – Придністров’ям.

Кібератака на інструменти управління кордонами могла порушити управління біженцями, безпеку кордонів і потік зерна, але її було зірвано до того, як вона завдала значної шкоди.

Представник Служби інформаційних технологій і кібербезпеки Молдови (Stisc) каже, що найпоширеніші атаки, з якими стикається країна, – це спроби відмови в обслуговуванні переповнених трафіком урядових вебсайтів Молдови та вивести їх із мережі.

Також триває тривала кампанія фішингових електронних листів, націлених на державні облікові записи. На початку 2023 року їх було отримано понад 1300.

Державна Moldtelecom, найбільша телекомунікаційна компанія Молдови, “постійно зазнавала кібератак”, за словами Сергіу Тіу, менеджера з інформаційної безпеки. Вони варіюються за складністю від атак на відмову в обслуговуванні до “розширених постійних” атак, які частіше пов’язують з російськими урядовими хакерами.

У період з лютого по листопад минулого року компанія зазнала щонайменше дев’яти інцидентів, які її команда безпеки позначила як “значні” або “критичні”, згідно з документом, який перевірив Bloomberg Businessweek. Тіу каже, що компанія не виявила жодних витоків даних унаслідок атак.

Український уряд заявив, що має документальні докази російського плану повалити уряд Молдови, а координатор Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі попередив у заяві в березні, що Росія намагається послабити молдовський уряд.

Через два дні після цієї заяви молдовська влада заявила, що розбила підтримувані Росією групи, яким нібито пообіцяли виплати в розмірі 10 000 доларів США за організацію заворушень під час протестів у столиці Молдови Кишиневі. Поліція заарештувала десятки осіб і вилучила готівку на мільйони євро.

Україна створила захист від кібератак у відповідь на багаторічні хакерські дії Росії. За словами речника агентства, Молдова – набагато менш підготовлена, що робить її більш уразливою до зовнішніх загроз, і має лише чотирьох осіб, які відповідають за кіберзахист і працюють у Stisc. У молдовській розвідці та військових працюють окремі невеликі групи кіберекспертів.

Наталія Спіну, яка очолювала команду кіберзахисту Stisc до травня минулого року, каже, що країні потрібне набагато потужніше агентство реагування на кібернетичні ситуації.

“Немає нікого, хто відповідає. Погані речі відбуваються за лаштунками, і люди просто не знають”, – сказала вона

Вона називає напади, про які повідомив уряд Молдови,  “краплею в морі”.

З початку повномасштабної російсько-української війни Молдова отримала підтримку в галузі кібербезпеки від Агентства США з міжнародного розвитку та пакети фінансування від Європейської комісії та Великої Британії, які спрямовані на зміцнення її інфраструктури кібербезпеки.

  • Після численних невдач на полі бою в Україні росіяни посилюють кібератаки на цивільні послуги, такі як електрика та інтернет, щоб зламати волю громадян і переломити хід війни.
  • З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни не полишали спроб атакувати ІТ-системи “Укренерго”, кількість яких зросла щонайменше у декілька десятків разів.