Про це розповів сьогодні на прес-конференції міністр Кабінету Міністрів України Дмитро Дубілет.

“37 млн 289 тисяч людей наявного населення на території України. Ця цифра не включає тих людей, які постійно проживають за кордоном або на окупованих територіях. Це та кількість людей, які фізично перебували на території України станом на 1 грудня 2019 року”, – зазначив Дубілет.

З 37,289 млн людей – 20,01 млн жінок, 17, 28 млн чоловіків. У Києві станом на 1 грудня проживали 3,7 млн людей.

Більше 5 млн осіб – це діти віком до 14 років, понад 6 млн осіб – літні люди віком 65 років і старше.

Дубілет уточнив, що мова йде саме про “наявне населення”.

“Яка відмінність між наявним і постійним населенням? Наявне населення – це ті люди, які знаходяться на певній території станом на якусь дату. Тобто якщо якісь люди поїхали за кордон і там працюють або протягом тривалого часу перебувають, такі люди не потрапили (в перепис, – ред.). З іншого боку, якщо хтось з-за кордону приїхав до України і тут знаходиться постійно, навіть якщо його немає в офіційних реєстрах, він у наявне населення входить. Йдеться про кількість людей, які знаходяться на певній території станом на певну дату”, – пояснив міністр.

Фото: Скріншот

За його словами, пробний перепис проводився тільки на підконтрольних владі України територіях.

“Мова йде тільки про території, які підконтрольні українській владі. На жаль, у нас не було можливості оцінити кількість людей, які залишилися на окупованих територіях – в Криму і на територіях Луганської та Донецької областей”, – заявив Дубілет.

Пробний перепис проводився протягом трьох місяців. Дубілет уточнив, що перепис проводився за трьома методам, які дали “приблизно однаковий результат” з різницею в 2,86%:

  • Метод 1. Комбінований (мобільні оператори + соцопитування + реєстри). Так, були укладені угоди з мобільними операторами, які передали анонімні дані про загальну кількість абонентів на території (з них були виключені ті абоненти, хто за два місяці був онлайн менше місяця, а також модемні пристрої). Потім було проведено масштабне соціологічне дослідження: встановлювалося, яка кількість мобільних телефонів припадає на яку вікову групу в яких районах. Потім весь цей обсяг даних був доповнений інформацією з реєстрів про юних і літніх українців (оскільки серед них рівень використання мобільних низький).
  • Метод 2. Комбінований (дані Пенсійного фонду + екстраполяція через структуру за статтю і віком). Так, були взяті дані про кількість пенсіонерів із Пенсійного фонду, які згодом були екстрапольовані через структуру за статтю та віком (екстраполяція – поширення висновків, отриманих зі спостереження над однією частиною явища, на іншу його частину або на все явище в цілому). Соціологи називають такий графік “ялинкою” (були також взяті дані Держкомстату та державних реєстрів).
  • Метод 3. Реєстровий. Були взяті знеособлені дані з державного реєстру фізичних осіб. Потім вони були структуровані за ознакою отримання будь-якого доходу, пенсій, соціальних виплат, субсидій, а також доповнені інформацією про оформлення закордонних паспортів. Також були враховані дані по народжуваність/смертність, еміграцію та імміграцію.

Дубілет наголосив, що отримані дані – це “не повна альтернатива перепису населення”.

Фото: Скріншот

  • Раніше повідомлялося, що уряд розглядає можливість проведення перепису населення у 2020 році за допомогою спеціальних онлайн-інструментів.
  • Під час запланованого перепису населення у 2020 році українців попросять відповісти на 13 запитань.
  • Український центр суспільних даних (UCSD) та Аналітичний центр CEDOS виступили проти ініціативи уряду щодо проведення електронного перепису населення.