Про це повідомляє Reuters.
Китай, який розглядає Тайвань як свою власну територію, в серпні минулого року влаштував військові навчання навколо острова, запускаючи ракети над Тайбеєм і оголосивши заборонені для польотів і вітрил зони.
У військовому звіті, копію якого переглянуло видання, міністерство оборони Тайваню заявило, що почало перегляд своїх стратегічних запасів пального та ремонтних можливостей.
У “передбаченні повної блокади Тайванської протоки” витрати цього року включатимуть поповнення артилерійських і ракетних запасів, а також запчастини для винищувачів F-16 “для зміцнення безперервності бойових дій”, повідомили в міністерстві.
В оновленому звіті про оцінку загрози з боку Китаю відомство заявило, що китайські військові проводять спільні операції з метою контролю стратегічних вузлових точок і заборони доступу іноземним силам.
“Нещодавно модель навчань і тренувань комуністичних збройних сил була переведена з єдиного військового типу на спільні операції сухопутних, морських, повітряних і ракетних сил, — йдеться у звіті, опублікованому перед тим, як міністр оборони Чіу Куо-Чен звернувся до законодавців. Це прийняття фактичного підходу до війни та перехід від навчання до бойової підготовки”.
Китай ніколи не відмовлявся від застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив у 13 березня, що КНР повинен модернізувати свою армію, аби перетворити її на “велику сталеву стіну”. Сі також сказав, що, коли мовиться про Тайвань, Китай повинен протистояти пронезалежній і сепаратистській діяльності та втручанню зовнішніх сил.
Міністерство оборони Тайваню заявило, що Китай систематично нарощував силу своїх дій “спільної бойової готовності” навколо Тайваню.
Також відомство заявило, що КНР продовжує використовувати тактику “сірої зони” для перевірки відповіді Тайваню, включаючи направлення безпілотників, повітряних куль і рибальських човнів у райони поблизу острова.
Раніше стало відомо, що Тайвань прискорить розробку безпілотників для військового використання, враховуючи уроки війни РФ проти України на тлі зростаючої загрози з боку Китаю.
10 серпня 2022 року КНР завершила військові навчання навколо Тайваню. Утім, Китай оголосив, що має намір проводити біля острова регулярне патрулювання.
Проте вже 15 серпня китайська армія оголосила про додаткові навчання поблизу Тайваню. Про них заявили на тлі неоголошеного візиту законодавців США, які зустрілися з президенткою острова Цай Ін Вень.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву заявив, що Китай проводив навчання, щоб підготувати вторгнення. Він вважає, що для цього КНР відпрацьовувала повітряні та морські навчання навколо острова.
28 серпня у міністерстві оборони Тайваню заявили, що виявили 23 китайські літаки та вісім китайських кораблів, котрі маневрували навколо Тайваню в неділю, оскільки Пекін продовжує військову діяльність поблизу острова.
Зокрема, йшлося про сім китайських літаків, які перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка є умовною межею між двома сторонами.
Китай ніколи не виключав застосування сили, щоб поставити Тайвань під свій контроль.
Вже 1 вересня військові Тайваню вперше збили безпілотник, який увійшов у повітряний простір поблизу острова біля китайського узбережжя, після того, як уряд пообіцяв вжити жорстких заходів для боротьби зі збільшенням таких провокацій. Раніше Тайвань здійснив попереджувальні постріли по безпілотнику, незабаром після того, як президентка Цай Ін Вень наказала військовим вжити “рішучих контрзаходів” проти, як вона назвала, китайських провокацій. Тоді дрон повернувся до Китаю після попередження. Це був перший випадок, коли попереджувальні постріли було зроблено в такому інциденті.
Тож згодом стало відомо, що Тайвань розширить обов’язкову військову службу для чоловіків – колись політично неприйнятний крок, який став обов’язковим на тлі зростання стурбованості щодо нападу Китаю та загострення конкуренції між Вашингтоном і Пекіном.
22 листопада міністр оборони Китаю Вей Фенхе наголосив своєму американському колезі Ллойду Остіну, що Тайвань знаходиться в центрі основних інтересів Китаю і є “червоною лінією”, яку не можна перетинати.
У лютому 2023 року у Центральному розвідувальному управлінні США зазначили, що китайський лідер Сі Цзіньпінь може планувати вторгнення на Тайвань до 2027 року.
18 лютого група китайських офіційних осіб прибула з візитом до Тайваню вперше за три роки з початку пандемії COVID-19, аби відвідати культурний захід у період різкого зростання військової напруженості в Тайванській протоці.
Згодом стало відомо, що Пентагон допомагає Тайваню зосередитися на тактиці та системах озброєннях, які ускладнять атаку на острів. США помітно збільшують кількість військ, розгорнутих на Тайвані – більш ніж у чотири рази – аби посилити програму навчання військових острова на тлі зростання загрози з боку Китаю.
Нещодавно прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян пообіцяв “мирне возз’єднання” з Тайванем, а також рішучі кроки проти незалежності острова, водночас Тайбей відповів, що Пекін повинен поважати прихильність народу Тайваню до демократії та свободи.
- Тайвань відкинув модель “одна країна – дві системи”, яку пропонує Пекін як основу для мирного возз’єднання.
- Напередодні саміту G20 на Балі вперше особисто зустрілися президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпінь. Особиста розмова тривала понад три години, лідери намагались зменшити високу напруженість і краще зрозуміти пріоритети одне одного на найближчі роки. Зокрема сторони погодились, що необхідно спільно протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї в Україні.
- Нових генералів президента Китаю Сі Цзіньпіна, можливо, обрано через їхню політичну лояльність до нього, однак ці зв’язки можуть служити й плану вторгнення на Тайвань.
- Міністерство оборони Японії організовує розробку кількох ракет великої дальності з радіусом дії приблизно до 3000 кілометрів і планує розгорнути їх у 2030-х роках.
- 1 січня колишній глава МЗС КНР Ван І у своєму першому публічному коментарі з моменту його призначення головою управління закордонних справ правлячої Комуністичної партії заявив, що Китай і Сполучені Штати повинні продовжувати діалог, а не конфронтацію, і уникати помилок, допущених під час холодної війни.
